Михаил, Автор в SLON | Сторінка 16 з 183
Михаил15.06.2022
Минулого разу ми докладно розглядали Ліон, як місто, в якому варто побувати любителям гастрономічних турів. Саме в цьому місті можна познайомитись із французькою традиційною гастрономією. Але місто славиться не лише своїми ресторанами, у ньому сконцентровано всю велич Франції.
Давня і неповторна архітектура, чудові краєвиди в передмісті, чудовий шопінг для туристів, можливість чудово відпочити в чудових гірськолижних курортах, вже названа неповторна гастрономія – все це робить місто одним з найбажаніших для туристів країни.
Місто привабливе для любителів стародавньої історії, архітектури та мистецтва, в будь-якому міському куточку зосереджені історичні об’єкти, а його центральна частина входить до списку ЮНЕСКО як об’єкт культурної спадщини світової цивілізації.
У Старому місті зосереджено те, чого ви не знайдете в жодному місті світу. Наприклад, вузькі проходи (traboules), що з’єднують між собою сусідні вулиці чи будинки.
Скільки часу потрібно для знайомства з Ліоном?
Для гарного знайомства з містом, його музеями, пам’ятками архітектури, парками достатньо одного тижня. Якщо ви в місті проїздом, і у вас мало часу, рекомендуємо ознайомитися зі Старим кварталом, який дбайливо зберігає дух старовини, і вдихнути атмосферу епохи Відродження.
Транспорт міста
Для того, щоб побувати в різних районах міста та встигнути відвідати всі намічені місця та пам’ятки, без транспортних засобів не обійтися.
У місті працює бездоганна автоматизована транспортна мережа, що включає чотири лінії метро, п’ять ліній трамвая та два фунікулери, готові доставити вас у будь-яку частину міста.
У місті функціонують тролейбусні та автобусні маршрути, дуже популярні серед городян прогулянки велосипедами. При пересадках на різні види транспорту, наприклад з тролейбуса на автобус, можна користуватися проїзним квитком, який ви придбали першим, а пересадки з цим квитком протягом години можна здійснювати безліч разів. Також проїзний квиток не можна використовувати у зворотному напрямку.
Квитки можна придбати на будь-якій зупинці за допомогою монет або платіжної картки. За готівку банкноти квитки продаються тільки в одному з чотирьох центральних офісів.
Туристи та гості міста можуть скористатися зручними дисконтними картками, що дозволяють використовувати громадський транспорт без обмежень з можливістю безкоштовного відвідування музеїв, скористатися знижками у торгових центрах, кафе та ін.
Міський метрополітен
Метрополітен міста має чотири гілки та працює з 5-00 до 24-00 години.
Метро функціонує з інтервалом 2-6 хвилин у перевантажений час і в залежності від гілки метро, в решту годин з інтервалом 3-11 хвилин.
Міські підйомники (funicularis)
Траси витягів сполучають вокзал Gare Saint Jean з різними ділянками пагорба Фурв’єр (Fourviere).
Перша лінія веде до району Сен-Жюст (Saint-Just).
Друга лінія веде до Церкви Богоматері на вершині пагорба Фурв’єр. Шпилі Базиліка видно з будь-якої частини міста. Біла будівля церкви, розташована неподалік Старого міста, побудована в стилі середньовічної неоготики.
Вартість проїзду на фунікулері близько 3 євро, проте набагато цікавіше спускатися з Фурв’єр пішки, дихаючи гірським повітрям і насолоджуючись навколишньою природою. Багато туристів так і чинять.
Трамваї в Ліоні
Працюють з п’ятої години ранку до пів на першу ночі. До міжнародного аеровокзалу можна доїхати швидкісним трамваєм (маршрут №5) або таксі.
Автобусні маршрути
Міські автобуси їздять з 5-00 до 21-00 год. Окремо по п’ятницях, суботах та неділях функціонують чотири нічні автобуси («Повня») з 1 ч. 15 хв. до 4 год. 15 хв. Нічні автобуси можуть не стати в нагоді при відповідному виборі готелю.
Велосипедні маршрути
Ліонці з гордістю розповідають про те, що надання велосипедів на прокат вперше було організовано у Старому Світі саме у їхньому місті. В даний час налагоджено автоматизовану систему з прокату Velo’v. Для оплати послуг з прокату достатньо мати платіжну картку. Після часу одної поїздки, набирають чинності нові тарифи з додатковими платежами залежно від часу прокату. Щоб уникнути додаткових витрат, достатньо вчасно змінити в найближчому шляху прокату велосипед.
Чому слід побувати в Ліоні?
Існують п’ять основних причин для відвідування міста:
- Столиця гурманів. Якщо вам поряд з відвідуванням знаменитих історичних об’єктів міста важливо ознайомитися з традиційною кухнею, рекомендуємо відвідати Ліон з 76 чудовими ресторанами з гідним сервісом і різноманітною, самобутньою кухнею. Досить відзначити, що всі вони серед кращих ресторанів країни згадуються в довіднику Мішлен, а 15 найкращих ресторанів удостоєні його зірок. Особливою популярністю користуються бушони (boushon) – традиційні харчевні, в яких подають страви, приготовані виключно за рецептами своїх кухарів.
- Чудовий шопінг. Для туристів та гостей міста, не байдужі до прекрасної продукції французької моди і дивовижних сувенірів, вони пропонуються в численних престижних магазинах, бутіках і лавках. Місто відоме своїми високоякісними виробами з шовку, і кожен турист хоче відвезти чудові та неповторні вироби місцевих майстрів.
- Шанувальники кіномистецтва. Ліон є батьківщиною засновників світового кіномистецтва братів Люм’єр, які мешкали тут і зняли свій перший фільм «Прибуття поїзда», показ якого в 1895 році викликав паніку серед глядачів. Загальновизнаними засновниками кіно у світі вважають братів Люм’єр, хоча в англійців із цього приводу інша думка. В даний час в особняку братів Люм’єр функціонує музей кіно, який відвідують тисячі гостей та туристів міста. У вас також з’явиться така можливість, якщо ви відвідаєте Ліон. Обов’язково скористайтеся цією можливістю. У місті функціонує музей кінодекорацій, завітавши до якого ви відкриєте для себе цікаві загадки процесу зйомок сучасних блокбастерів.
- Шанувальники таланту Сент-Екзюпері. Ліонці з гордістю розповідають своїм гостям про те, що казка про маленького принца написана їх знаменитим земляком Сент-Екзюпері (Antoine de Saint-Exupery), батьківщиною якого є саме їхнє місто. Маленькому принцу тут споруджено пам’ятник, а особняк, в якому народився, жив і творив Сент-Екзюпері, служить музеєм. У ньому висвітлено етапи творчості автора і з військової тематики, та його журналістські репортажі.
- Середньовічні руїни. Фортеця Лугдун, що є першим великим поселенням і стала основою майбутнього міста Ліон, була розташована на злитті рік Рона та Сона. Фортеця була захоплена стародавніми римлянами близько двох тисячоліть тому. У фортеці та навколо неї почалося бурхливе будівництво кам’яних будинків, амфітеатрів, доріг та мостів.
В даний час туристи мають можливість побувати на історичних руїнах стародавніх будівель та двох амфітеатрів. У місті функціонує музей історії, в якому вам розкажуть про період становлення міста, починаючи з часів Галло-Римської цивілізації.
Михаил14.06.2022
Подорожуючи Монако, не можна залишити без уваги Монте-Карло, який є туристичним міжнародним центром. Цей район відомий своїми визначними пам’ятками, об’єктами культури та мистецтва. Тут можна розважитись у казино, відвідати знаменитий оперний театр та музей витончених мистецтв.
У спекотний день не забудьте прогулятися вулицями району, пройтися численними парками, де можна сховатися від спеки в тіні зелених насаджень.
Велика кількість скульптур, що знаходяться всюди, здивує обивателя. Безперечно, вони є надбанням і гордістю жителів Монако і вражають своєю величністю та оригінальністю виконання.
Тут можна зустріти пам’ятники, встановлені на честь князів Гримальді, погруддя прославлених письменників, всесвітньо відомих людей, а також арт-об’єкти, втілені в камені.
Скульптури князів Гримальді
Унікальним об’єктом архітектури є княжий палац Монако. Важко повірити, що протягом літа державні апартаменти доступні для відвідування звичайних громадян.
У парковому комплексі, що оточує князівську резиденцію, розташувалися скульптури, що символізують її знаменитих мешканців.
На підступах до палацу розташувалася скульптура князя Реньє ІІІ. Він був правителем держави Монако тривалий період (1949-2004).
На придворцевій площі зустрінеться ще один пам’ятник, виготовлений із бронзи. Він присвячений людині, яка є засновником династії Гримальді – ченцю Франческо.
За легендою, йому довелося піти на хитрість, щоби взяти неприступну фортецю. Його люди проникли в укріплену будівлю в чернечому вбранні. Збройна варта не відчула погрози, і сама відчинила їм двері. Неприступна фортеця впала і була захоплена. Так хитрун Франческо залишив свій історичний слід.
Скульптуром, який увічнив пам’ять Реньє III і Франческо Гримальді, є голландець Кіс Веркаде. Його майстерність передавати емоції в камені, справді робить скульптури живими і дозволяє уявити реальних людей.
Щоб побачити скульптуру князя Альбера I, доведеться відвідати екзотичний парк. Він зробив неоціненний внесок у розвиток країни тим, що заснував океанографічний музей, казино, та й сам парк, який, безперечно, є окрасою Монако. Тут висаджено рослини, рідкісні сорти кактусів, привезені князем з інших континентів під час подорожей.
Монумент князя Альбера I із білого мармуру розташований також на площі княжого палацу. Поруч із ним розташовуються гармати з бронзи та статуя Науки. Скульптурна композиція справа рук Ернеста Амбруаза Ру, зведена у 1914 році.
Якщо пройти набережною, то погляду відкриється скульптура принцеси Грейс. Ця проста жінка, американська актриса, прославилася тим, що одружилася з князем Реньє III, що зробило її принцесою. Вона залишила свою акторську кар’єру та присвятила себе країні. Її життя було недовгим і іскрометним. У Монако її особистість зведена у культ, на її честь названо вулиці та парки.
Погруддя знаменитих людей
Серед екзотичної зелені пальм можна побачити низку бюстів, виконаних з бронзи та присвячених знаменитостям, шанованих у Монако.
Один із них уособлює Еммануеля Гонсалеса – французького письменника-романіста.
Поруч розташувалися два погруддя скульпторів – Луї Орельї і Франсуа-Жозефа Бозіо. Вони зробили свій культурний внесок у життя Монако.
У безпосередній близькості від оперного театру встановлені бюсти композиторам-французам Жюлю Массне та Гектору Берліозу. Це твори російського скульптора Леопольда Бернштама.
Дивно, що в далекому Монако увічнена пам’ять Сергія Дягілєва, погруддя йому встановлено в 1973 році. Його «Сезони російського балету» високо оцінили у Європі.
Скульптурне асорті
Сучасні скульптури різних стилів прикрашають вулиці Монако.
У центральній частині Сен-Мартен приверне увагу скульптурний комплекс «Призов». Дві постаті, що символізують жіночий та чоловічий початок, тягнуться одна до одної назустріч. Автором цієї роботи є вже відомий Кіса Веркаде.
Там же, на одній з алей серед тінистих дерев, зустрінеться скульптура, виконана з бронзи «Перехрестя життя». Її створив Едуард-Марсель Сандоза, виходець із Швейцарії. Він зобразив жінку, що має чотири маски – це як символи життєвих етапів людини. Його дитинства, юності, зрілості та старості.
Справжньою окрасою Сен-Мартен є скульптури Гектора та Андромахи. Міфологічних героїв із античних сюжетів відтворив італієць Джорджо де Кіріко.
Залишив тут і свій слід французький художник Сіріль де Ла Пательєра. Його скульптура «Незмінний час» або «Мариз із дзеркалом» уособлює жіночу сутність: красу жінки та її самолюбування.
Не залишить байдужим і Салмакіда, вона встановлена у центрі фонтану на придворцевій площі. Автор – Франсуа-Жозеф Бозіо.
Поруч із дитячим майданчиком встановлено скульптуру «Дівчинка на стільці», її творець данець Кельд Мозехольм. Недалеко можна побачити ще одну юну скульптурну дівчину італійського скульптора Джузеппе Бергомі.
Ряд сидячих фігур продовжує чоловік, виконаний із бронзи. Це створення американця Джорджа Сігала.
Арман Фернандес, місцевий художник, прикрасив майданчик біля океанографічного музею своїми роботами «Мелодія» та «Гермес». Восьминіг з металу – результат творчості Емми Сігалді, він зустрічає відвідувачів цього музею.
Вершиною скульптурного мистецтва та популярним об’єктом серед туристів є інсталяція «Рамка світу», її творець американський скульптор Налла.
На тлі злиття морської гладі та небесної синяви мандрівники поспішають сфотографувати яскраві емоції. Повірте, у всіх вони виявляться різними, це залежить від настрою моря. Це буде легкий бриз або штормові хвилі, кому як пощастить.
Михаил13.06.2022
Перед кимось Франція постає законодавицею моди, комусь унікальним гастрономічним світом, а любителів історії – справжнім оплотом Середньовіччя. Вирушаючи до Франції, кожен сам собі вирішує, якою буде мета його подорожі. Якщо це буде паломництво по місцях просочених Середньовіччям, то в першу чергу варто відвідати наведені нижче об’єкти.
Легендарна в’язниця. Замок Іф
Багато хто знає, хто такий граф Монте-Крісто і читали про місце його ув’язнення. Прославлений Олександром Дюма Замок Іф існує насправді і розташовується неподалік порту Марселя на Лазурному березі Франції, приблизно за 4 кілометри від лінії берега. Таке похмуре місце зберігає в собі багато таємниць та легенд, що ґрунтуються на реальних історичних подіях.
Гнітючу похмуру атмосферу можна відчути на собі, вирушивши темними коридорами оглядати кам’яні темниці. Уявивши, як ув’язнені відбували тут свої довічні покарання, можна справді жахнутися від їхньої безвиході. Для любителів книг Олександра Дюма – цей замок справжнє занурення у творчість письменника. Переглядаючи дверні таблички в’язниць, можна зустріти імена таких в’язнів як абат Фаріа, граф Монте-Крісто та загадковий бранець у залізній масці. Але в такому похмурому місці є свій куточок природної краси. З вежі замку можна помилуватися небувалими морськими пейзажами, яскравою смугою порту Марселя та чудовими краєвидами на Фріульський архіпелаг.
Подорож у Середньовіччя. Каркасон
Старовинне історичне місто Каркассон розташоване у французькій області Лангедок, воно щороку приймає кілька тисяч мандрівників. Сюди з’їжджаються любителі історії та середньовічної атмосфери, здійснюючи паломництво в таке стародавнє місто-музей. Вперше містечко згадується у першому столітті до нашої ери, тоді це село галлів було захоплено військами Риму. Пізніше на зміну прийшли готи заходу. Але й їх вигнав Карл Великий своєю армією. У Середньовіччі Каркассон став графською резиденцією та культурним центром Лангедока. Пізніше, у XII столітті місто було охоплене єрессю катар, поряд з іншими містами Франції. Бажаючи звільнити місто від єретиків, Папа Інокентій III наказав спалити місто та позбавити високого статусу провінції.
Після цих подій Каркассон ще багато разів був пограбований, а в Столітню війну, в 1355 році, Чорний принц Едуард Плантагенет наказав спалити Каркассон вщент. Але щоразу Каркассон відроджувався, немов Фенікс, і тепер є чудово збережене історичне місто, яке оточене парою фортечних стін різних епох: V і XIII століть.
Каркасон поділений на дві частини. Перша – середньовічна – Старе місто, друга – актуальна сьогоднішньому світу – Нове. Прославилося містечко тільки коли на престол зійшов Наполеон III, набувши значної популярності. Місто відновили, зберігши всю середньовічну атмосферу до краплі. Реставрація велася знаменитим архітектором Віолле-ле-Дюком на гроші із державного бюджету. Кожен турист і мандрівник може придбати собі сувенірів, дізнатися потрібну інформацію та придбати карту міста в милому кіоску біля самого входу в Старе місто.
Обитель Мон-Сен-Мішель
На острові Мон-Сен-Мішель на початку VIII століття було споруджено однойменне місто-фортецю. Збереження такого дивного місця вражає. Абатство не втратило дух Середньовіччя, виявляючи туристам свою архітектурну унікальність і мальовничу місцевість скелястого острова. Цей об’єкт шедеврального творіння внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Спочатку Мон-Сен-Мішель був притулком ченців, захищаючи їх від набігів норманів-язичників. На початку VIII століття тут заснували абатство та звели каплицю. Три століття на вершині скелі зводили храм і монастир у романському стилі. До XII століття тут з’явилися і фортечні стіни, завдяки яким місто змогло пережити довгу облогу англійців за часів Столітньої війни. Далі доля цього місця змінилася – після подій Великої французької революції фортецю зробили в’язницею політичних в’язнів. Тільки царювання на престолі Наполеона III повернуло Мон-Сен-Мішель народу, визнавши його важливою пам’яткою Франції. У наші дні відвідати скелясте місто можна, проїхавши дамбою, яка з’єднує його з великою землею. Мон-Сен-Мішель має близько 70-ти жителів, не рахуючи ченців у монастирі, тут працює поліція, готель, адміністрація та госпіталь.
Римський амфітеатр Німа
На півдні Франції розташувалося стародавнє містечко Нім у провінції Лангедок. У давнину він був центром вольків арейкомійської гілки, що походили з кельтів. У II столітті до нашої ери римські війська захопили місто, перетворивши його на найбільше з провінційних міст Галлії. Наслідуючи римські звичаї, Нім був відбудований і перетворений з варварського притулку на прекрасне античне творіння. Прикладом окультурення Німа є римський амфітеатр, зведений у 60 році до нашої ери.
На сьогоднішній день амфітеатр вважається одним із найважливіших і великих античних творів римлян на французькій землі. У ХІХ столітті його занесли до списку історичних пам’яток державного значення.
Амфітеатр є еліпсом з параметрами 131 метр завдовжки і 101 метр завширшки, а висота – трохи більше 20 метрів. Розміри осей арени становлять 69 та 38 метрів. Дивно, що цей амфітеатр був добре облаштований, мав власний водопровід та каналізаційні відводи, на відміну від подібних античних споруд.
Під час дощів або сильного сонця арену вкривали тентом, натягуючи над трибунами. Також тут розташовувалась власна школа гладіаторів та місця, відведені під утримання диких звірів. Свого часу арена бачила чимало кровопролитних боїв між гладіаторами та лютими тваринами.
Коли Римська імперія впала, видовища подібного роду потрапили під заборону, і амфітеатр перетворили на фортецю. У середні віки його зовсім закинули, залишивши його повільно руйнуватися. Реставрація амфітеатру почалася лише в XVII столітті, а через пару сотень років він знову почав використовуватися майже як раніше – для бою з тваринами. Тільки тепер це стали тореадори, влаштовуючи кориду з биками. Німський амфітеатр пожвавився, поряд із коридою тут почали проводити бичачі біги та інші заходи. Початкова будова амфітеатру була здатна вмістити в собі близько 24 тисяч глядачів, а після завершення реконструкції, це число зменшилося втричі.
Папський палац у Авіньйоні
У темні часи Авіньйонського полону XIV століття, коли протягом близько 70-ти років відбувалися сутички між римською релігійною та світською владою, церковникам довелося шукати нового притулку поза Римом. Таким місцем для них стало старовинне місто Авіньйон, розташоване на півдні Франції. Тут вони ґрунтувалися, зміцнилися та збудували Папський палац.
Для тих часів палац виглядав надто розкішним та пафосним. Тут встигли змінити один одного сім Пап, багато з яких були французького походження. Величезний будинок, виконаний у готичному стилі, і зараз велично височить над Авіньйоном. Після того, як релігійним центром католицької церкви знову став Рим, Папський палац загальною площею 15 000 квадратних метрів перейшов у міське надбання. Зараз у його чудових залах проводять різноманітні виставки, концерти та святкові заходи.
Шато Шенонсо
У багатій на природну красу долині Луари, неподалік села Шенонсо, височіє прекрасний знаменитий замок Французької Республіки. Побудований він був на початку XV століття, а люди прозвали його “Дамський замок”. Причиною такої дивної назви стало те, що французький король Генріх II зробив подарунок своїй фаворитці – графині Діані де Пуатьє, чудовий замок, у якому він часто її відвідував. За наказом графині замок і найближчі землі були облагороджені з її забаганки та смаку. Було укладено доріжки та клумби, побудовано міст із каменю через річку Шер, а також влаштовано чудовий парк.
Генріх II помер від нещасного випадку на лицарському турнірі, а його дружина Катерина Медічі прогнала з шато Діану, якій на той момент було вже 66 років, і сама залишилася тут жити до своєї смерті. За таку унікальну і немов повітряну архітектуру Шенонсо прозвали «Замком, що ширяє над водою». Зараз він є об’єктом культури, який чудово зберігся, та вражає своїм справжнім оздобленням, яке теж залишилося в чудовому стані. Відвідати замок можна вільно будь-якої пори року.
У залах шато представлені воскові постаті короля, його дружини, фаворитки та багатьох інших. Також можна ознайомитися з оригінальним оздобленням залів та предметами королівського побуту.
Шато Шамбор
Французька республіка дуже стара і багата на історію, і більшість має пряме відношення до лицарства. З цим часом тут народилися різноманітні оповіді та легенди. Лицарі Франції були важливою силою багатьох Хрестових походів, заклавши на Близькому Сході багато християнських держав. Багато пам’яток історії, що мають зв’язок із часом лицарів, стоять на землях самої Французької республіки. Одним із таких пам’ятників є шато Шамбор у долині річки Луари. Замок займає друге місце за відвідуваністю туристами, поступаючись тільки знаменитому Лувру.
Замок унікальний тим, що головним його архітектором був великий Леонардо да Вінчі. Цей неповторний творець подарував проекту шато цілих два роки наполегливої роботи. Шамбор будували як мисливську резиденцію короля Франції Франциска I. Замок оточений заповідними лісами, що займають площу понад десять гектарів, що призначалися лише для королівського полювання. Побудований шато в стилі Ренесансу і прикрашений неповторними архітектурними предметами, вигаданими самим да Вінчі. Його роботою стали подвійні сходи та оглядовий майданчик, звідки можна милуватися пишнотою прилеглих до замку територій.
Пон-дю-Гар. Найвищий Акведук
В околицях міста Ним знаходиться унікальна будова давньоримських авторів – акведук Пон-дю-Гар. Він є найвищою подібною будовою у світі, яку вдалося зберегти. Побудований був у I столітті, щоб постачати водою провінцію Німа, яка тоді була центром Галлії. Пон-дю-Гар стоїть в ущелині Гордон, що тягнеться на 275 метрів і має висоту 49 метрів.
Навіть сучасні майстри захоплюються точністю розрахунку та якістю роботи такої складної будови. Найбільше вражає техніка будівництва. Акведук має безліч ярусів, з прольотами, що нагадують мережива, і складеними так, що їм не потрібен ніякий розчин, що скріплює. Все тримається за рахунок ідеального припасування всіх кам’яних блоків, завдяки якому акведук зберігся і досі без значних руйнувань. У давнину Пон-дю-Гар використовували французькі громадяни як звичайний пішохідний міст через ущелину Гордон.
Палац-музей бургундського вина в Боні
Франція багата як пам’ятники архітектури, а й у безліч музеїв, що представляють національні французькі особливості. Серед таких музеїв знаходиться палац вина, розташований у місті Бон у Бургундському регіоні. Сама провінція давно прославилася своїми винами та стала центром виноробства Франції, тому логічно, що музей вин є саме тут.
Бонський музей вин розташований у палацовому ансамблі, який раніше був резиденцією Бургундських герцогів. Тут туристи можуть ознайомитися з історією виноробства із традиційними особливостями Бургундії.
Тут представлені технічні основи виробництва вин різних марок, обладнання, завдяки якому вино та шикарна колекція бочок і пляшок. Також у музеї можна помилуватися і на витвори мистецтва, виконані у тематиці вин.
