Архивы Недвижимость | SLON

Михаил14.09.2022
imushhestvennyj-vychet-pri-pokupke-kvartiry-v-ipoteku.-1280x853.jpg

1min100

Сьогодні мова піде не про саму ціну на нерухомість, а про те, як знизити додаткові витрати, які з’являються при купівлі житла та після.

 

Витрати на реєстрацію покупки

Нотаріус

Найважливішу роль при придбанні нерухомості відіграє нотаріус, без якого не можна обійтися. З його допомогою обидві сторони мають право на укладення попереднього договору, який зобов’язує покупця здійснити гарантійну виплату у розмірі 5-10% від загальної ціни житла. Строк дії цього договору становить 3 місяці, за які нотаріус має перевірити юридичну чистоту правочину та розрахувати початкові витрати. У них входять:

  • реєстраційні внески (близько 5,8% вартості об’єкта);
  • внесок за опублікування повідомлення про правочин (0,7%);
  • оплата послуг нотаріуса (від 1% до 4% – точна сума залежить від ціни нерухомості та встановлюється згідно із законом);
  • спеціальні виплати нотаріусу за додаткове консультування.

Приблизну цифру витрат для будь-якого випадку можна вирахувати за допомогою онлайн-калькулятора на порталі Національного агентства з житлових питань.

Як зменшити витрати? Укладання угоди за допомогою нотаріуса обов’язково за законодавством – знизити і взагалі не платити цю ціну не вдасться. Але можна спробувати поговорити з продавцем і розділити витрати.

 

Рієлтерська комісія

Звернувшись до ріелтера, можна позбутися безлічі турбот, але подібне звернення обійдеться ще в 1-7% вартості нерухомості.

Як зменшити витрати? У Франції агент нерухомості не обов’язковий, але він здатний сильно полегшити пошук та переговори. Але й слід вважати агента гарантом безпечної угоди. Вся відповідальність лежить на нотаріусі, саме він перевіряє всю документацію, встановлює право власності плюс до всього вносить записи до держреєстру. Для якісної перевірки нотаріус має право просити додаткові документи, наприклад, такі, що можуть підтвердити надійність та легальність фінансів.

 

Іпотечне кредитування

Іпотечний кредит додає ще 3 типи витрат:

  • комісія банку за оформлення документації – 500-1000 євро;
  • кредитна ставка: у середині осені 2019 року у середньому становила 1,18%;
  • страховка іпотеки: тут відсоток може бути вищим, ніж в основній ставці.

Як зменшити витрати? Якщо без іпотеки не вдасться придбати нерухомість, необхідно якісно ознайомитися з усіма підводними каменями кредитної програми.

 

Оподаткування

Знижуємо витрати на житло ще трьома способами, зменшуючи податкові відрахування.

 

Податок на проживання

Незвичайний податок Франції, запроваджений ще 1974 року. 2016 року в середньому він виходив 1097 євро за рік. Зараз йде поетапне скасування цього податку – вона була передвиборчою обіцянкою Еммануеля Макрона, її початок було покладено ще 2018 року. У 2022 році цей вид платежу має бути повністю скасовано. Але на сьогоднішній день діють лише встановлені пільги для певного контингенту.

Таким чином, сім’я, яка не має дітей, якщо їх загальні доходи за 2019 рік не перевищили 43 тисяч євро, у 2020 році можуть отримати 100% зменшення податкового внеску за основним місцем проживання.

Але реальне і зворотне застосування: якщо доходи цієї сім’ї за 2019 рік не були нижчими за 45 тисяч євро, то індивідуально для них буде вираховано відсоток, на який зменшать податковий внесок.

При отриманні помилкового повідомлення, в якому не враховано пільг, власники нерухомості мають право написати заяву, щоб було проведено перерахунок та встановлений термін. Крайня дата написання заяви останній день року, який слідує за роком, коли стягується податок. Наприклад, на податковий внесок у 2018 році останньою датою подання заяви є 31.12.2019.

 

Податковий внесок на житло

У Французькій республіці реально звільнитися від 50% або 100% за 5 років виплат податкових внесків на об’єкти нерухомості для платників податків, які проводять у власному житлі, побудованому до 1989 року, реконструкцію з метою енергозбереження, витрачаючи при цьому понад 10 тисяч євро. Враховуються витрати на встановлення приладів обліку опалювальних елементів та іншого обладнання, спрямованого на економію енергії.

Звільнитися від сплати даного податкового внеску на 2 роки можна і на житло, яке нещодавно було збудовано. Щоб отримати звільнення, потрібно направити заяву до податкового органу не пізніше 90 діб з дня завершення побудови.

 

Податок на прибуток

При здачі житла в оренду власник повинен сплачувати прибутковий податковий збір. Якщо купити старий будинок для реконструкції, то цілком реально отримати знижку за спеціальною держпрограмою De Normandie, яку прийнято в кількох комунах Франції. У разі повинні виконуватися 2 умови:

  • витрати на ремонтні роботи – понад 25% ціни купленої нерухомості;
  • після реконструкції здавати нерухомість у найм на тривалий термін.

 

Тут пільга встановлюється залежно від орендного договору, розрахованого:

  • від 6 до 9 років – 12%;
  • від 9 до 12 років – 18%;
  • від 12 років – 21%.

Наприклад, за вартості угод й у 200 тисяч євро, вартість ремонту має бути понад 50 тисяч євро. У такому разі при підписанні орендного договору терміном на 12 років розмір пільги вийде 4 375 євро за рік.

 


Михаил16.08.2022
202108041706381888955870o.jpg

1min167

Збільшення фонду житла у Монако є найважливішим завданням у країні. Розмір князівства дуже малий – 2,5 кв. км, а кількість тих, хто потребує свого житла, тільки збільшується. Потрібно не тільки не втратити статус привабливої ​​для іноземців держави, а й, насамперед, забезпечити житлом усіх місцевих жителів, які цього потребують.

У країні розробляється житлова держпрограма, в якій Княжий Уряд та Національна Рада пропонують початкові способи вирішення цієї ситуації. Але монегаски мають власну думку з цього приводу і свої уявлення про те, як варто вирішувати цю проблему.

Громадянам потрібна свобода вибору, якої зараз практично немає. Сьогоднішня програма не дивиться на потреби монегасків. Знайти квартиру досить проблематично, а коли знаходять і пропонують, то мешканці зовсім не мають вибору – їм доводиться або погоджуватися, або залишатися зовсім без житла.

Через подібні проблеми, що обмежують або зовсім не надають вибір, монегаски змушені їхати до Франції, оскільки там є можливість обрати квартиру самостійно.

Деякі громадяни Князівства вважають, що насамперед необхідно правильно перерозподіляти квартири, спираючись на кількість членів родини. Звичайно і ренту необхідно змінити. Розмір житла має підходити до складу сімейства, а коли молодше покоління підросте і переїде, то квартиру потрібно повернути до державного житлового фонду, щоб інші сім’ї могли в ній оселитися.

Буває, що самотні пенсіонери та літні пари проживають у величезних п’ятикімнатних квартирах, а багатодітні сім’ї туляться у маленькому житлі з трьома кімнатами чи навіть менше.

Виходом із непростої ситуації може стати ґрунтовний перегляд орендної плати. Наприклад, деякі люди живуть на самоті в квартирах з чотирма кімнатами, оплачуючи близько 700 євро на місяць за оренду і не переїжджають у житло з меншою кількістю кімнат, тому що там не тільки розмір житла менший, а й рента виходить набагато вищою, навіть за умови виплати мешканцю спеціальних державних субсидій на оплату житлового приміщення.

Також деякі жителі Монако впевнені, що необхідно облікувати реальне користування житлоплощею. Тому що існує ціла категорія громадян, які купують або орендують житло у Франції і живуть там більшу частину часу, але при цьому залишають за собою квартиру в князівстві лише для того, щоб мати можливість користуватися податковими знижками.

Такий стан речей несправедливий – люди, які прибувають до Монако, залишаються без можливості знайти житло. Жителі вважають, що тим, хто виїхав з країни, варто створити поштову скриньку, щоб закріпити цим людям адресу в князівстві, але при цьому за ними не повинна рахуватися порожня житлоплоща.

Варіантів вирішення проблем багато, їх необхідно обговорити та застосувати. Оскільки нескінченне збільшення житлофонду неможливе, слід більше приділити увагу перерозподілу житла.

Держпрограма, яка передбачає приватизацію квартир із житлового фонду, через виплати кредиту державі, далеко не ідеальна. Оскільки хтось може дозволити собі п’ятикімнатну квартиру, а нові учасники держпрограми можуть навіть і не отримати її зовсім, або їм доведеться набагато більше вкласти коштів через те, що вартість житла рахується за різними критеріями. І ціна на чотирикімнатні квартири площею близько 120 квадратних метрів коливається від 200 000 до 600 000 євро.

Частина громадян схиляється до того, що потрібно надати більше свободи при виборі району Монако або кількості кімнат, що має спиратися на членів сім’ї.

Має бути більше варіантів способів отримання житла, щоб люди, спираючись на рівень своїх доходів, могли обрати держпрограму приватизації або далі орендувати житло.

Дохід громадян постійно змінюється: підвищується, то знижується. Тому монегаскам дуже допомогло б створення агентства житлової держнерухомості. Це вирішило б багато проблем. Система розподілу квартир вимагає перегляду чи явного підвищення доходів монегасків. Владі варто змінити погляд на ситуацію і спробувати зрозуміти яка вона насправді.

 

Як жити після розлучення, маючи дітей

Через те, що неможливо вибрати квартиру, з’являється інша проблема: громадяни часом змушені погодитися на житло, яке абсолютно не відповідає їхнім потребам, буває, що таке житло знаходиться в жахливому стані. Розглянемо приклад однієї із мешканок Князівства.

Дідусь Марі пропрацював півжиття в управлінні житлофонду. У ті часи вважалося, що влада не повинна отримувати доходи за рахунок громадян Монако, а мешканці країни не повинні все життя отримувати державну допомогу. На жаль, у сучасному Монако все виходить саме так.

Вся проблема в тому, що вартість оренди продовжує залишатися дуже високою, навіть субсидії, які надає держава, не рятують, а все тому, що вони не поширюються на послуги комунальних служб, які коштують чимало.

Забезпеченим громадянам видають розкішні квартири з гарною допомогою, а звичайним середньостатистичним громадянам дістається лише житлова площа в підвальних приміщеннях або там, куди і заселятися ніхто не бажає.

Марі живе у квартирі в районі Фонв’єї ще з 1985 року. Житло належить державі, а жінка вже 40 років бачить, як щороку ситуація стає лише гіршою. Зараз Марі старається для своєї онуки, якій 10 років. Ця малеча вже 11-е покоління монегасків у родині Марі. Син жінки не одружився з матір’ю дівчинки, тому колишній невістці не видали громадянство Князівства. І коли пара розійшлася, десятирічну малу виставили з житла та запропонували переїхати до Франції.

Невістка мадам Марі тепер перейшла до категорії В, їй доводиться працювати у навчальному закладі прибиральницею із зарплатою 1 800 євро на місяць. Вона отримала житло в районі Монако-Вілль, за яке потрібно сплачувати 1850 євро. А внучці Марі всього 10, і дівчинка ніколи не мала власної кімнати. У сина мадам квартирка з двома кімнатами, а трикімнатну йому не дають, бо батьки оформили спільну опіку. У невістки перероблена двокімнатна квартира: а її кімнатка знаходиться у підвалі, в якому навіть немає вікон, а спочатку там і електрики не було. Невістка була змушена погодитися на таке житло, інакше вона просто опинилася б на вулиці.

Марі попрямувала до Управління соцпідтримки, де їй запропонували скласти документ, і тоді власник квартири невістки розпочне ремонт. Вона впевнена, що за 1 850 євро громадянам має бути забезпечений хоча б найменший комфорт.

Також мадам Марі сказали, що якщо онука є неповнолітньою, то вона не має права голосу. Хоча під час виборів Стефан Валері заявляв, що кожен громадянин князівства має бути забезпечений житлом у рідній державі. Але заява не пройшла перевірку на міцність. Адже кожну розлучену жінку, яка не має паспорта Монако, просто залишають на вулиці разом із їхніми дітлахами.

Марі впевнена, що подібна проблема може перетворитися на загальну, оскільки статистика розлучень плачевна, зараз розлучаються дуже часто.

У сучасному світі практично вже не зустрінеш подружжя, яке живе разом понад 30 років. Але якщо діти монегасків ось так виганятимуться, то за кілька десятків років на День Князя 19 листопада на головній площі країни не залишиться корінного населення Монако.

А все тому, що молоді люди, які виросли в Кап-д’Ай, Вільфранші чи Ментоні, не будуть прив’язані до своєї держави, не буде в них патріотизму. Свої дитячі роки вони проведуть не у князівстві.

Раніше був закон, за яким усі неповнолітні монегаски мали право проживати у своєму житлі, навіть якщо їхня мати не була громадянкою Монако. При досягненні повнолітнього віку та під час переїзду з квартири, а також якщо мати дитини виходила заміж, житло поверталося державі. Таке законодавство було вірним та допомагало своїм громадянам, але зараз цього закону не існує.

Марі вважає, що впоратися з проблемою такого роду допоможуть два рішення:

  • зробити держжитло простіше, без розкішності;
  • змінити систему розподілу.

Прості монегаски не потребують розкішних надмірностей, їм не потрібні 4 ванні кімнати в квартирах і мармур усюди. Марі вважає, що ті, кому потрібне елітне житло, повинні звертатися до комерційного сектору. Звичайним громадянам потрібні умови для гідного життя.

Також слід реформувати систему балів. В даний час, якщо відмовитися від запропонованого житла, навіть маючи поважну причину, з громадян знімають бали, внаслідок чого вони на 3 роки позбавляються права подавати заявку на квартиру.

Мадам Марі направила своє звернення до Національної Ради і, не дочекавшись відповіді, звернулася до Палацу Князя, сподіваючись, що монарх зможе вирішити проблему з її маленькою онукою.

 

Відповідь Національної Ради

З пропозиціями монегасків ознайомився Франк Лобоно, голова Комісії Нацради з Житлофонду, та поділився своєю думкою.

Франк уважно прочитав думки громадян про держжитло. З відгуками щодо перерозподілу квартир він повністю згоден, та й сам вважає, що система розподілу житлових приміщень має бути реформована, оскільки на даний момент вона надто відносна і не враховує думки та потреби всіх монегасків.

Незабаром буде створено найякісніший метод надання житлової площі, який дозволить врахувати потреби та фінансове становище всіх кандидатів.

Князівство – це виняткова серед усіх країн світу держава, де більшій частині жителів надається державне житло, яке підбирають місцеві муніципалітети. З цієї причини голова комісії виступив проти запровадження штрафів за першу відмову від пропонованого житла.

Але Франк вважає, що все має бути по черзі. Першою пріоритетною справою було будівництво, яке мало компенсувати дефіцит житла. З 2023 р. князівство виходить на новий рівень, оскільки багатоквартирні будинки вже майже збудовані та готові для заселення. Ось тоді і настане момент для реформування системи та зміни порядку надання житлових площ, що має підштовхнути громадян до мобільності.

Раніше це було неможливо, тому що за чинним законом, якщо на черзі стояла багатодітна сім’я, то житло, що з’явилося, наприклад, трикімнатна квартира, надавалася в першу чергу їм. Тепер цю квартиру можна буде запропонувати самотньому пенсіонеру, а його 4-5 кімнатні апартаменти передати багатодітній родині.

Ближче до кінця 2023 року в країні планується ввести в експлуатацію велику кількість нових квартир, що дозволить запустити систему перерозподілу житлових площ. Голова комісії впевнений, що громадяни підтримають заходи, що вживають, що надає велику свободу при виборі квартир, хоч у новобудовах або за держпрограмою мобільності, яку можна буде втілити в життя після збільшення Житлофонду Князівства.

Реформація системи надання житлової площі – складний та важливий проект. Для його здійснення потрібно буде переформувати роботу низки служб. Проект необхідно реалізовувати під час спільної роботи всіх муніципалітетів, оскільки його здійснення намічено на найближче майбутнє. Національна Рада дуже розраховує на цей проект і намагатиметься докласти максимум зусиль, щоб задовольнити всі потреби громадян Монако.

Але як би там не було, варто розуміти, що житло з держфонду не може надаватися за однією фіксованою вартістю. Добре, що нові квартири з видами на море виявляться дорожче, ніж квартира в будинках вторинного ринку, наприклад, в Кондамін і Фонв’єї.

Найважливіше, щоб реформована система розподілу квартир дала можливість усім монегаскам обзавестися хорошим житлом, що відповідає всім їхнім потребам.

Система розподілу житлових площ, яка встановлена ​​зараз, дуже впливає і на держпрограму з приватизації житлофонду. Найчастіше квартири в новобудовах купуються приїжджими, в результаті ціни на нерухомість постійно зростають. Це позбавляє багатьох місцевих жителів Князівства купити та приватизувати дорогу квартиру. Якщо держдотації ANL ще допомагають їм вселитися в нову квартиру, викупити житло вже стає неможливо.

Такий стан речей залишає монегасків в’язнями вічної оренди, хоча було б правильніше надавати всім житло, яке б підходило під фактичні фінансові можливості громадян, враховуючи доходи і без поголовного звернення за держсубсидіями.

Реформація житлофонду це і має на увазі, до того ж житлоплощі, які будуть повернуті до держфонду, будуть приводитися в пристойний стан, оскільки перед новим здаванням їх в оренду там проведуть ремонтні роботи. Надалі варто максимально правильно використати це житло.

Не всі громадяни можуть або бажають викупити житлоплощу, але потрібно зробити так, щоб система розподілу житла дозволяла бажаючим отримати квартиру, а згодом стати власниками, скориставшись держпрограмою приватизації житлофонду.

Більш якісне регулювання житлового фонду, що передбачає зручний та розумний розподіл квартир, у майбутньому має сформувати відмінну основу для великих інвестицій, передбачених житловою держпрограмою.


Михаил28.07.2022
26298686.jpg

1min212

Кілька років тому, будучи успішним фінансистом, Ярослав Шереметьєв вирішив купити землю неподалік Піреней. Його метою було вигідне вкладення коштів та будівництво будинку, де можна буде спокійно зустріти старість. Основною проблемою стало те, що сам Ярослав у Франції ніколи не бував, тому вибрати місце та об’єкт для покупки виявилося не так легко і досить проблематично.

У передгір’ях Піреней життя йде спокійно та розслаблено, відмінно підходить дітям та пенсіонерам. На жаль, красиві фотографії, які надають як рекламу агентства нерухомості, абсолютно не відображають реальне становище. Але французьке законодавство не регулює подібні відомості від ріелтерських агентств, залишаючи все на їхній совісті.

То чому ж Ярослав вирішив обрати саме ділянку землі у Франції? Адже якщо в нього достатньо коштів, щоб купити житло в Росії, вистачило б на нерухомість і в інших регіонах і країнах.

Ярослав із сім’єю зупинили свій вибір на Франції виходячи через численні позитивні відгуки російських громадян, які володіють нерухомістю в цій країні. Хоча, як варіант, розглядалася ще Італія, але все ж таки вирішили придбати житло на Піренеях.

Раніше фінансист ніколи не бував у Франції, навіть просто як турист або відпускник, хоча вони з родиною багато подорожували світом. Наразі було вирішено придбати земельну ділянку у Франції, але в результаті купили територію з шале, де можна приємно зустріти старість.

Спочатку вони приїжджали у свій будиночок у Франції у відпустку, а потім перебралися туди жити постійно. Тут дуже комфортно та затишно, особливо дітям та старим. Для дітей створені всі умови для їх повноцінного навчання та розвитку: школи, кінні прогулянки, лижні та футбольні секції, а також плавання та регбі. Вибір величезний і майже безмежний. Усі гуртки та спортивні секції коштують недорого, що дуже приємно. А найзручніше, що все знаходиться буквально в кроковій доступності, за 15-20 хвилин від будинку.

Ще неподалік розташовані чудові термальні джерела. Одне знаходиться від будинку Ярослава всього за 10 хвилин ходьби, а інші – в півгодини. До того ж тут чудове гірське чисте повітря, а види – мальовничіше, мабуть, складно знайти.

 

Сенс покупки

Спочатку купівля нерухомості у Франції планувалася як довгострокові інвестиції, але невеликі терміни вкладення тут абсолютно безглузді, а чим довше, тим доцільніше. Шереметьєв займався все життя фінансами і завжди розумів, що цінні папери сьогодні можуть чогось коштувати, а завтра вже втратить всю свою цінність, тому прагнув вкладати гроші в щось вагоміше.

Але зараз сімейство Шереметьєвих не шукало найприбутковішої нерухомості, тому навіть не розглядало німецький ринок, який дуже популярний і стабільний. За всіх інвестиційних цілей Ярослав шукав житло, де можна буде відпочивати і насолоджуватися свіжим чистим повітрям, тому і будинок планували будувати за своїми запитами, оскільки він має бути зручним і добротним. Так сімейство планувало зберегти капітал, поєднуючи приємне з корисним.

Однак, розглядаючи оголошення про продаж, Ярослав досить швидко вирішив, що купуватиме не просто земельну ділянку, а територію з будинком. Переглянувши нерухомість на різних сайтах, він звернувся до агентства та розповів, чого саме хоче.

Після того як ріелтери підібрали та обговорили з клієнтом низку пропозицій, сім’я виїхала до Франції, щоб наочно подивитися вибрані варіанти. У результаті вибір ліг на зовсім інший об’єкт, якого навіть не було в списку.

 

Ріелтерські агенції

Фінансист із сім’єю досить швидко зрозуміли, що чудові фотографії, які репрезентують у рекламках, абсолютно неінформативні та недостовірні. За ними неможливо отримати реальне уявлення не лише про об’єкт, а й місцевість, де він розташований. Повні адреси приховані, а в діапазоні 20 кілометрів все може мати великі відмінності як у ландшафті, так і в кліматичних умовах.

Найважливіше при пошуку потрібної нерухомості – звернутися в порядну ріелтерську фірму, але знайти подібну буває дуже непросто. Особливо гостро постає питання з вартістю послуг таких агенцій.

Але обійтися без рієлтерської фірми проблематично. Самостійно, звичайно, можна знайти, вибрати та придбати житло, але тільки якщо знаєш мову та місцеве законодавство, а також добре орієнтуєшся на місцевості. Приміром, в Іспанії, фінансист наважився б купити об’єкт безпосередньо у власника, оскільки добре знайомий із місцевою мовою та країною і агент йому зовсім не знадобився б. А ось із Францією справи були зовсім інакші.

Агентство вони обрали досить швидко. У Франції можна не побоюватися з приводу обману з боку рієлтера, можна спокійно вибирати фірму за відгуками інших клієнтів та орієнтуючись на власні враження. Законодавство єдине всім. Обманювати клієнтів ніхто не дозволить, у Франції це ретельно контролюють і одразу відбирають ліцензію у недобросовісних компаній.

Підводні камені

Слід знати, що при купівлі земельної ділянки з дозволом на будівництво, але без підтвердження плану будівництва угода не буде закрита.

Ярослав якось допомагав друзям із Пітера придбати земельну ділянку. Насамперед було підписано попередні документи, внесено завдаток. Після цього пройшла підготовка проекту житла, який подали до мерії, а звідти його переслали до префектури. І тільки коли з префектури надійшла відповідь про погодження та схвалення, було призначено дату для завершення угоди та підписання договору купівлі-продажу.

Починати будівництво будинку можна лише після розрахунку, підписання всієї документації та отримання необхідних дозволів.

Наприклад, в Австралії такого немає. Один знайомий Ярослава потрапив у дуже неприємну ситуацію. Прикупив земельну ділянку, розраховуючи, що дозвіл на забудову дадуть одразу, але такого не сталося. І зараз знайомий не знає, навіщо йому ця ділянка і що з нею робити. В Іспанії також є свої труднощі. Іноді виходить, що і дозвіл є, і будівництво розпочато, фундамент вже закладено, а продовжити будувати не можна, тому що десь щось порушено.

Після вибору певного ріелтерського агентства варто перевірити його реєстрацію в реєстрі, податковий номер, що дозволить бути впевненим у легальності його діяльності у Франції.

Дуже зручно, що фінанси йдуть через нотаріуса, рієлтерська фірма отримує їх саме від нього. Грошових обманів немає, оскільки розрахунок винятково безготівковий.

Ярослав знайшов агентство, з яким почав працювати, через одну знайому із Санкт-Петербурга. Ця жінка передала йому контакти російськомовного фахівця, Шереметьєв вийшов з ним на зв’язок і відразу ж домовився зустрітися. Фірма підготувала для фінансиста нерухомість. Але варто враховувати, що представництв деяких агентств у Росії немає, але є можливість вийти з ними на зв’язок за допомогою дружніх компаній, які готові надати контакти.

Ярослав упевнений, що агент і повинен перебувати в країні, де продає об’єкти, інакше, що він може про них розповісти? Загальнодоступну інформацію? А нерухомість треба дивитися за фактом. Один знайомий фінансиста примудрився придбати будиночок неподалік сміттєпереробного заводу, буквально півкілометра від будинку. Природно там порядок і все на сучасних технологічних процесах, абсолютно безпечних для навколишнього середовища, але все ж…

Тому найважливішим залишається вибір саме місця для покупки, а не агентства.

 

Підбір нерухомості

Ярослав із сім’єю переглянули безліч об’єктів. Це були й чисті поля, на яких стоїть аж «дзвінка» тиша. Був і чудовий будинок за кілька метрів від моря, але там по сусідству виявилася качина ферма – не дуже приємно прокидатися і засипати по хорове «кря».

Головним бажанням Ярослава було знайти велику територію там, де можна спокійно і самотньо жити в горах. Він хотів відпочинку, а не милування місцевих жителів або ферми по сусідству. І сімейство нарешті знайшло те, що їм припало до душі і відповідало всім їхнім вимогам.

Важливим аспектом ще є справді якісний вибір об’єкта, не варто купувати будинок лише для того, щоб поїздка до Франції виявилася недаремною. Якщо щось не подобається, не варто заплющувати на це очі. Потрібно купувати те, що справді потрібно і підходить. Тому краще спочатку витратитися і почати з ознайомчої поїздки, і лише потім починати підбір і огляд об’єктів. Так можна уникнути проблем, коли очікування виявляться такими, що не відповідають дійсності.

Ярославу з сім’єю вдалося підібрати саме те, що вони хотіли – будиночок та велику земельну ділянку. Зараз, через кілька років, Ярослав зрозумів, що 1,5 га – це дуже багато, і якби вибирав територію нині, то просто прикупив би біля схилу соток 20, щоб було видно гори. Найважливіше – розкішний вигляд. Є люди, які бажають жити на морі, а Шереметьєві завжди мріяли жити у горах.

 

При купівлі нерухомості Ярослав більше уваги приділив ділянці та її розмірам, потім вже будинку. Агенти пропонували різні варіанти, починаючи з ціни від 150 тисяч євро, а зрештою фінансист купив землю з невеликим шале за 250 тисяч євро. Будинок згодом був перебудований за бажанням господарів.

 

Райони для придбання нерухомості

Підшукуючи об’єкт для покупки, клієнти розглядали саме Піренеї, вони хотіли гори. Блакитний берег одразу ж відпав, оскільки він видався страшним і жовтим. Також великим мінусом стала проблема з біженцями, яка не оминула цей район Франції. До того ж, Ярослава складно здивувати морем, він народився і виріс в Одесі, і засмагати на пляжі, коли над тобою пролітають літаки – неприємно. До того ж на Лазурному березі природа не така мальовнича, як у гірській місцевості.

У регіоні Нова Аквітанія є містечко Біарріц, там ціни неймовірні. Якщо взяти різницю вартості нерухомості того регіону та гірського, де придбав будинок Ярослав, то на різницю можна купити ще й котедж неподалік океану, та їздити туди відпочивати.

Так що зручність та підходяща цінова категорія привели Шереметьєвих у гірський район неподалік Лурда. Лурд сам по собі є паломницьким містечком, яке щороку відвідують мільйони мандрівників та туристів. Сімейству хоч і хотілося усамітнення, але після галасливої ​​Москви була й потреба у близькому розташуванні міста, щоб за п’ять хвилин можна було дістатися цивілізації та розвиненої інфраструктури, де можна гуляти та блукати серед народу.

Будинок Ярослава відноситься до села, хоч і розташований за 300 метрів від нього. Поруч із Шереметьєвими проживають два сусіди, але не дуже близько. У радіусі 5 кілометрів ні душі.

Втомитися від усамітнення неможливо, тим більше якщо нудно, тут є всі необхідні комунікації: якісний інтернет працює безперебійно. Це раніше, їдучи до іншої країни, люди мучилися через неможливість зв’язатися з близькими. Але зараз можна базікати по скайпу та іншим відеозв’язкам без зупинки.

Долина, де фінансист купив будинок, вважається однією з найвдаліших, оскільки тут ходить регулярно транспорт та дуже приємний клімат. У цих краях не буває страшних зим, із постійними снігопадами, але завдяки горам дітки можуть вдосталь кататися на лижах. А влітку у цьому районі тепло, вдень температура тримається на позначці близько 28-30 градусів, а ввечері настає довгоочікувана прохолода. І в передгір’ї не буває спекотної спеки, що є величезним плюсом цих місць.

Звідси до берега океану та міста Біарріц їхати кілька годин. Але можна вирушити і на іспанське узбережжя, розташоване у передмісті Сан-Себастьяна. Добиратися до туди доведеться більше трьох годин, але там дуже приємно. Це невелике містечко розташоване в невеликій і дуже мальовничій бухті. Тут навіть діти можуть чудово кататися на серфі.

А в Біарріці такого спокою не знайти, пляжі всіяні відпочиваючими, через яких не пройти, всюди шум і гамір, як у типових курортних містечках. Наприклад, у Ніцці таке саме положення, підійде лише осідлати кілька хвиль за пару днів перебування, залишатися на довше просто безглуздо.

Своє ідеальне місце для проживання на пенсії Ярослав шукав лише три дні. Він заздалегідь був готовий і знав, куди їде і чого хоче. До придбання нерухомості він встиг зібрати безліч інформації про район і долини, наприклад, про кліматичні умови. А все завдяки місцевим мешканцям. Саме вони мають у своєму розпорядженні найправдивішу і корисну інформацію, яку ріелтер ніколи не зможе розповісти, та й завдання у нього інше – продавати. І йому все одно, що саме.

Таке вдале місце та долину родина змогла знайти, напевно, завдяки долі, а ще Ярослав десь читав, що в цьому районі чудовий мікроклімат, не такий, як у Лурді. Та й земельна ділянка з шале сподобалася йому саме тут. Громадський транспорт тут доступний. Неподалік у Лурді розташований аеропорт, буквально за 15-20 хвилин їзди. До іспанських земель рукою подати – 3 години і опинишся в Сан-Себастьяні, а за 5 годин можна доїхати і до Барселони.

Зараз до Бордо стало добиратися ще зручніше – проклали нове шосе, яким можна домчати до міста всього за пару годин. Неподалік знаходяться Жерансонівські виноградники, поряд з По. Там роблять чудові солодкі білі вина. А що ще треба для тихого та розміреного життя?

Поблизу знаходяться чудові озера, на яких завжди можна порибалити. А в Котрі – неймовірно чарівні водоспади. Трохи проблематично добиратися до сусідніх районів та долини, але для сімейства Шереметьєвих це й неважливо. Їхній вибір був на користь усамітнення, яке вони тут знайшли завдяки деяким моментам та успіху.

Хоч доступний транспорт тут є, але власний автомобіль зайвим не буде. Хоча до деяких міст зручніше діставатися поїздом. Наприклад, до Тулузи. Всього 2 години і ви у місті. На автомобілі вийде за часом стільки ж, але в поїзді не треба «бублик» крутити.

Маючи нерухомість у Франції, можна розраховувати на D-візу, а значить жити в країні на законних підставах та вільно придбати та користуватися автотранспортом.


Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.