Михаил24.08.2022
Монако може похвалитися преміальною системою охорони здоров’я, яка керується та забезпечується державною владою, а також доповненою великим вибором послуг, які надають приватні медичні центри. Уряд здійснюється контроль за діяльністю сфери охорони здоров’я, яка своїм обслуговуванням охоплює все монакське населення.
Михаил15.08.2022
Сен-Тропе – знамените курортне містечко, що полюбилося олігархам та вершкам суспільства. Містечко закохує всіх: і мандрівників, і живописців, а поети підносять його у своїх віршах вже багато років. Цей курорт Лазурного берега приваблює своїми чудовими кліматичними умовами, вражаючими мальовничими місцями та неймовірно смачними стравами місцевої кухні.
У місті створені дуже зручні умови для життя. Можливо, тому все більше і більше заможних людей намагаються придбати тут нерухомість для того, щоб жити в Сен-Тропе постійно. Цей чудовий куточок Франції приваблює всіх не лише теплою та м’якою погодою, а й гарною екологією, що на сьогоднішній день дуже важливо.
Курорт розташувався в західній частині середземноморської затоки Сен-Тропе, між містами Канни та Тулон, на захід від Ніцци та на схід від Марселя. Погода є стандартною для прибережних територій Середземного моря. Мальовнича місцевість розташовується не тільки біля узбережжя. Ті, хто хоче помилуватися природною красою, можуть відвідати ліс Варського департаменту Франції. У тих же краях знаходяться державні природоохоронні зони, які ретельно контролюються.
Літній період тут досить спекотний, але особливо високі показники температури сприймаються легше через близьке становище моря. Осінні місяці зустрічають людей досить м’якими, але дощовими погодними умовами. І навіть узимку клімат тішить, оскільки справді сильної холоднечі тут не буває.
Відвідати курорт можна будь-якого сезону: для відпочинку або по роботі – неважливо. Весняний період ідеальний для прогулянок, оскільки погода тепла, дощових днів не так і багато, а сонце приємно гріє і радує око. Тут можна фотографувати все, що завгодно: пейзажі, будівлі, пляжі, море – фото будуть приголомшливі. І обов’язково потрібно скуштувати місцеві прованські страви.
Купальний сезон і час для засмаги настає в тутешніх місцях в середині літа і тягнеться до самого кінця. У ці дні найспекотніше сонечко, здатне подарувати розкішну засмагу, а в морській воді можна накупатися на рік уперед.
Дехто вважає, що найкращий момент для відвідування містечка – перший осінній місяць. Вартість номерів у готелях знижується. А морська вода, яка не встигла охолонути, очищається після від’їзду численних туристів.
У далекому минулому це елітне портове містечко, яке зараз славиться як престижний курорт, являло собою крихітне село рибалок. Першовідкривачі заселили ці місця ще у II столітті до н. У ці землі їх привели такі переваги місцевості, як близьке розташування моря, можливість будівництва порту та відмінні погодні умови, що так ідеально підходять для землеробства. Під час перегляду старовинних карт відразу видно, що містечко було територією, підвладною давньогрецьким колоністам.
Згодом село доросло до статусу міста і отримало назву на честь великомученика християн – Тропіса. Тривалий час ці землі особливо нікого не залучали. Але через роки затишний та спокійний куточок Європи зацікавив піратів. Кілька років місто було частиною емірату Фраксінет.
Наприкінці X століття землі опинилися у володіннях графа Прованського. Він вирішив захистити місцевих жителів, звівши фортецю, яка б протистояти морським загарбникам. У XV ст. ці території Провансу відійшли барону Грімо.
На щастя, ці землі не стали центром історичних подій і подій, і з цієї причини про місто довгий час майже ніхто нічого не знав.
Художники відкрили собі ці чарівні краї з прекрасними краєвидами лише XIX ст.
Вперше представив світові ці землі Поль Сіньяк. Він створив низку чудових пейзажів, які привернули увагу інших творців. Колеги Сіньяка теж направили погляди на мальовниче містечко, зображуючи його краси у своїх шедеврах. Серед цих художників були популярні особи тих часів: Альбер Марке, Анрі Матісс, Андре Дерен та П’єр Боннар.
Після пейзажистів сюди потяглися й інші творці прекрасного. А саме містечко стало ще популярнішим, після того, як його відвідала і тепло відгукнулася про нього Коко Шанель.
Курорт не уникнув Другої світової війни, як і багато комун Франції. На щастя, жахи тих часів відбилися на ньому не так сильно, як у інших регіонах Європи.
Особливо знаменитим місто стало після 1956 року, коли сюди приїхали діячі кіноіндустрії спільно з великою та неповторною Бріджіт Бардо для зйомки кінострічки «І створив Бог жінку».
Після виходу фільму у світ це містечко Французької Рів’єри прославилося на весь світ.
З цього часу курорт почав все сильніше викликати інтерес не лише у пересічних мандрівників. Місцеві причали заповнили дорогі яхти, зустрічаються серед них і судна, що належать росіянам. А прогулюючись містом, можна легко зустрітися з Мадонною або Бейонсе.
Старий порт містечка давно є символом Сен-Тропе і вважається обов’язковим для відвідування туристами місцем. Життя на Блакитному березі дуже залежить від моря, тому не дивно, що порт є однією з найважливіших частин міста. Саме Старий порт започаткував будівництво Сен-Тропе. Мандрівники люблять спостерігати за прекрасними та контрастними картинами, де разом уживаються сучасні яхти та види човна рибалок. А всю цю ідилію оточують будиночки, збудовані у середземноморському стилі. І все це у поєднанні створює цікаву та комфортну обстановку.
Міську цитадель почали будувати на початку XVII століття (з 1602 року), але вона добре збереглася донині. Курорт завжди вважався спокійним містом, але це не означає, що тут ніколи не було проблем. У минулі часи на містечко нападали іспанці, а ще не обійшлося без берберійських піратів. Через ворожі напади було ухвалено рішення звести фортецю, здатну захистити місцевих жителів.
Цитадель перестала використовуватись за призначенням ще з кінця XIX століття. Сьогодні тут працює музей, який відкрили у 2013 році. Завітавши до нього, можна поринути в історію мореплавців цих місць, а також почути цікаві легенди корінних жителів міста. Деякі з них запевняють, що особисто брали участь у часи Великих географічних відкриттів.
Невеликий і привабливий район курорту – Старе місто, він же Ла Пончо, розташований в історичному серці міста. З чуток, саме в цьому місці колись заснували рибальське село, яке пізніше переросло в місто. На жаль, довести це поки що нереально: розпочати археологічні розкопки немає можливості через сучасні будівлі. Хоча ці будови сучасними можна назвати важко. Як би там не було, в районі Ла Пончо неймовірно красиво та атмосферно.
Така незвичайна для такого гламурного і престижного курорту визначна пам’ятка безмежно шанується городянами. Зовнішність каплиці вражає, абсолютно не поєднуючись із сучасним видом елітного містечка. Але городяни дуже пишаються капличкою. Будівництво було створено XVII в. Її будівництво розпочали на честь святої Анни, яка, прислухавшись до молитов мешканців, зупинила епідемію чуми, що охопила Європу у ті роки.
Напевно було б дивним, якби в місті, яке прославилося завдяки живописцям, не було музею з колекціями пейзажів та інших чудових картин. У міському музеї можна милуватися творчістю, створеною імпресіоністами, які відвідали курорт межі XIX-XX століть. До того ж тут легко знайти картини, на яких відображені красиві краєвиди, що збереглися й у наші дні. Вони допоможуть поринути у атмосферу міста тих часів.
Курорт може здивувати туристів не лише своїми цікавими визначними пам’ятками, а й незвичайною природою. Хоч місто і відвідують натовпи мандрівників, тут, як і раніше, можна спостерігати за рідкісними птахами, ящірками, черепашками та зміями. Подібну екосистему змогли зберегти на мисі Камарат, завдяки ретельному контролю спільнот, що охороняють природу. До того ж сюди нелегко дістатися, але насолоджуватися краєвидами можна й здалеку.
У місті відкрито цікавий музей під назвою «Будинок метеликів». У цьому незвичайному місці знаходиться колекція з 35 тисяч комах – що вважається унікальним зборами. Тут можна дізнатися, як виглядають не лише метелики Франції та Європи, а й лускатокрилі комахи з усіх кінців світу.
Початок музею поклали лепідоптерофілічне зібрання художника та ентомолога Дані Лартига. Він і віддав під музей свій власний будинок.
Музей незвичайний тим, що всі бажаючі можуть милуватися не тільки красою метеликів, але й розглянути пейзажі з природним для них місцем проживання, на яких вони представлені. Це яскраво показує, як добре деякі метелики можуть мімікрувати і як еволюційний прогрес позначився на різноманітності лускатокрилих комах.
Коли музеї вже не вражають, а душа просить чогось цікавого, то можна відвідати площу Карно, де прийнято грати в петанк. Ця гра вже давно стала знаком міста. Для довідки, ігри тут організовують відомі художники, які із задоволенням діляться своїм досвідом із мандрівниками. А за частки везіння можна отримати в напарники навіть знаменитого актора чи актрису.
Мальовничий морський шлях – офіційна назва доріжки, що бере початок в районі Ла Пончо і веде морським берегом, оперізуючи півострів. Стежка досить звивиста, але так гуляти навіть набагато цікавіше, оскільки складно передбачити, що може опинитися за найближчим поворотом.
У містечку проходили зйомки знаменитої комедії з Луї де Фюнесом «Жандарм із Сен-Тропе». Цей популярний фільм також зробив свій внесок, прославивши курорт на весь світ. Управління міста вирішило задовольнити інтерес мандрівників, і в будівлі, де знімали знамениту картину, організували музей жандармерії та кіно.
Але в музеї не все стосується лише фільму. Міська влада вирішила використати інтерес мандрівників і розповісти ще й про справжню працю жандармів. Жандармерія має багату історію і, на жаль, не таку захоплюючу, як показав Луї де Фюнес.
Площа Лис – незвичайне яскраве місце міста, яке було названо на честь королівського подружжя. По буднях на площі люди просто ходять, а у вихідні дні тут відкривається чудовий ярмарок, де можна не лише поринути у яскравий і строкатий світ, а й придбати щось цікаве.
Маяк Сен-Тропе є визначною пам’яткою міста. По ньому можна легко зорієнтуватися, поспішаючи на побачення у певне місце. До того ж маяк беззаперечно важливий, оскільки курорт – портове місто.
Чудовий храм, зведений у ХІХ ст., є основним святилищем Сен-Тропе і названо ім’ям покровителя міста. Існує переказ, що колись тут римський воєвода став християнином, за що поплатився головою. Нерон наказав відрубати голову легіонерові, а тіло кинути у море. Тоді городяни й прийняли мученика до покровителів міста. Храм прикрашає блискучий золотом бюст, що символізує Св. Трофима.
У 2007 році місто було прикрашене чудовим фонтаном у вигляді складених у стопку чаш. Для його творця – Жана-Ів Лешевальє – ця архітектурна композиція стала вагомою скульптурою у роботах митця.
Неподалік від знаменитого курортного міста розташувався чудовий пляж Пампелон. Він тягнеться на 6 кілометрів уздовж узбережжя та славиться своїм комфортним та спокійним спуском у море. Мальовничі краєвиди оточують піщаний берег, даруючи умиротворення та моральну насолоду. Більшість пляжних зручностей не є рукотворними – тут цінують природу та створені нею об’єкти.
Всі зазначені вище визначні пам’ятки Сен-Тропе – лише невелика частина реальних надбань міста.
Для того щоб зануритися в атмосферу краси та розкоші, достатньо опинитися там і поринути у все це без огляду. У наступній статті повернемося до цього гламурного курорту та розповімо цікаві факти, особливості та досягнення містечка.
Алексей