Города

Михаил15.06.2022

Минулого разу ми докладно розглядали Ліон, як місто, в якому варто побувати любителям гастрономічних турів. Саме в цьому місті можна познайомитись із французькою традиційною гастрономією. Але місто славиться не лише своїми ресторанами, у ньому сконцентровано всю велич Франції.

Давня і неповторна архітектура, чудові краєвиди в передмісті, чудовий шопінг для туристів, можливість чудово відпочити в чудових гірськолижних курортах, вже названа неповторна гастрономія – все це робить місто одним з найбажаніших для туристів країни.

Місто привабливе для любителів стародавньої історії, архітектури та мистецтва, в будь-якому міському куточку зосереджені історичні об’єкти, а його центральна частина входить до списку ЮНЕСКО як об’єкт культурної спадщини світової цивілізації.

У Старому місті зосереджено те, чого ви не знайдете в жодному місті світу. Наприклад, вузькі проходи (traboules), що з’єднують між собою сусідні вулиці чи будинки.

Скільки часу потрібно для знайомства з Ліоном?

Для гарного знайомства з містом, його музеями, пам’ятками архітектури, парками достатньо одного тижня. Якщо ви в місті проїздом, і у вас мало часу, рекомендуємо ознайомитися зі Старим кварталом, який дбайливо зберігає дух старовини, і вдихнути атмосферу епохи Відродження.

Транспорт міста

Для того, щоб побувати в різних районах міста та встигнути відвідати всі намічені місця та пам’ятки, без транспортних засобів не обійтися.

У місті працює бездоганна автоматизована транспортна мережа, що включає чотири лінії метро, п’ять ліній трамвая та два фунікулери, готові доставити вас у будь-яку частину міста.

У місті функціонують тролейбусні та автобусні маршрути, дуже популярні серед городян прогулянки велосипедами. При пересадках на різні види транспорту, наприклад з тролейбуса на автобус, можна користуватися проїзним квитком, який ви придбали першим, а пересадки з цим квитком протягом години можна здійснювати безліч разів. Також проїзний квиток не можна використовувати у зворотному напрямку.

Квитки можна придбати на будь-якій зупинці за допомогою монет або платіжної картки. За готівку банкноти квитки продаються тільки в одному з чотирьох центральних офісів.

Туристи та гості міста можуть скористатися зручними дисконтними картками, що дозволяють використовувати громадський транспорт без обмежень з можливістю безкоштовного відвідування музеїв, скористатися знижками у торгових центрах, кафе та ін.

Міський метрополітен

Метрополітен міста має чотири гілки та працює з 5-00 до 24-00 години.

Метро функціонує з інтервалом 2-6 хвилин у перевантажений час і в залежності від гілки метро, в решту годин з інтервалом 3-11 хвилин.

Міські підйомники (funicularis)

Траси витягів сполучають вокзал Gare Saint Jean з різними ділянками пагорба Фурв’єр (Fourviere).

Перша лінія веде до району Сен-Жюст (Saint-Just).

Друга лінія веде до Церкви Богоматері на вершині пагорба Фурв’єр. Шпилі Базиліка видно з будь-якої частини міста. Біла будівля церкви, розташована неподалік Старого міста, побудована в стилі середньовічної неоготики.

Вартість проїзду на фунікулері близько 3 євро, проте набагато цікавіше спускатися з Фурв’єр пішки, дихаючи гірським повітрям і насолоджуючись навколишньою природою. Багато туристів так і чинять.

Трамваї в Ліоні

Працюють з п’ятої години ранку до пів на першу ночі. До міжнародного аеровокзалу можна доїхати швидкісним трамваєм (маршрут №5) або таксі.

Автобусні маршрути

Міські автобуси їздять з 5-00 до 21-00 год. Окремо по п’ятницях, суботах та неділях функціонують чотири нічні автобуси («Повня») з 1 ч. 15 хв. до 4 год. 15 хв. Нічні автобуси можуть не стати в нагоді при відповідному виборі готелю.

Велосипедні маршрути

Ліонці з гордістю розповідають про те, що надання велосипедів на прокат вперше було організовано у Старому Світі саме у їхньому місті. В даний час налагоджено автоматизовану систему з прокату Velo’v. Для оплати послуг з прокату достатньо мати платіжну картку. Після часу одної поїздки, набирають чинності нові тарифи з додатковими платежами залежно від часу прокату. Щоб уникнути додаткових витрат, достатньо вчасно змінити в найближчому шляху прокату велосипед.

Чому слід побувати в Ліоні?

Існують п’ять основних причин для відвідування міста:

Столиця гурманів. Якщо вам поряд з відвідуванням знаменитих історичних об’єктів міста важливо ознайомитися з традиційною кухнею, рекомендуємо відвідати Ліон з 76 чудовими ресторанами з гідним сервісом і різноманітною, самобутньою кухнею. Досить відзначити, що всі вони серед кращих ресторанів країни згадуються в довіднику Мішлен, а 15 найкращих ресторанів удостоєні його зірок. Особливою популярністю користуються бушони (boushon) – традиційні харчевні, в яких подають страви, приготовані виключно за рецептами своїх кухарів.
Чудовий шопінг. Для туристів та гостей міста, не байдужі до прекрасної продукції французької моди і дивовижних сувенірів, вони пропонуються в численних престижних магазинах, бутіках і лавках. Місто відоме своїми високоякісними виробами з шовку, і кожен турист хоче відвезти чудові та неповторні вироби місцевих майстрів.
Шанувальники кіномистецтва. Ліон є батьківщиною засновників світового кіномистецтва братів Люм’єр, які мешкали тут і зняли свій перший фільм «Прибуття поїзда», показ якого в 1895 році викликав паніку серед глядачів. Загальновизнаними засновниками кіно у світі вважають братів Люм’єр, хоча в англійців із цього приводу інша думка. В даний час в особняку братів Люм’єр функціонує музей кіно, який відвідують тисячі гостей та туристів міста. У вас також з’явиться така можливість, якщо ви відвідаєте Ліон. Обов’язково скористайтеся цією можливістю. У місті функціонує музей кінодекорацій, завітавши до якого ви відкриєте для себе цікаві загадки процесу зйомок сучасних блокбастерів.
Шанувальники таланту Сент-Екзюпері. Ліонці з гордістю розповідають своїм гостям про те, що казка про маленького принца написана їх знаменитим земляком Сент-Екзюпері (Antoine de Saint-Exupery), батьківщиною якого є саме їхнє місто. Маленькому принцу тут споруджено пам’ятник, а особняк, в якому народився, жив і творив Сент-Екзюпері, служить музеєм. У ньому висвітлено етапи творчості автора і з військової тематики, та його журналістські репортажі.
Середньовічні руїни. Фортеця Лугдун, що є першим великим поселенням і стала основою майбутнього міста Ліон, була розташована на злитті рік Рона та Сона. Фортеця була захоплена стародавніми римлянами близько двох тисячоліть тому. У фортеці та навколо неї почалося бурхливе будівництво кам’яних будинків, амфітеатрів, доріг та мостів.

В даний час туристи мають можливість побувати на історичних руїнах стародавніх будівель та двох амфітеатрів. У місті функціонує музей історії, в якому вам розкажуть про період становлення міста, починаючи з часів Галло-Римської цивілізації.

Михаил13.06.2022

World___France_Fortress_in_Marseille__France_072030_-1280x960.jpg

Перед кимось Франція постає законодавицею моди, комусь унікальним гастрономічним світом, а любителів історії – справжнім оплотом Середньовіччя. Вирушаючи до Франції, кожен сам собі вирішує, якою буде мета його подорожі. Якщо це буде паломництво по місцях просочених Середньовіччям, то в першу чергу варто відвідати наведені нижче об’єкти.

Легендарна в’язниця. Замок Іф

Багато хто знає, хто такий граф Монте-Крісто і читали про місце його ув’язнення. Прославлений Олександром Дюма Замок Іф існує насправді і розташовується неподалік порту Марселя на Лазурному березі Франції, приблизно за 4 кілометри від лінії берега. Таке похмуре місце зберігає в собі багато таємниць та легенд, що ґрунтуються на реальних історичних подіях.

Гнітючу похмуру атмосферу можна відчути на собі, вирушивши темними коридорами оглядати кам’яні темниці. Уявивши, як ув’язнені відбували тут свої довічні покарання, можна справді жахнутися від їхньої безвиході. Для любителів книг Олександра Дюма – цей замок справжнє занурення у творчість письменника. Переглядаючи дверні таблички в’язниць, можна зустріти імена таких в’язнів як абат Фаріа, граф Монте-Крісто та загадковий бранець у залізній масці. Але в такому похмурому місці є свій куточок природної краси. З вежі замку можна помилуватися небувалими морськими пейзажами, яскравою смугою порту Марселя та чудовими краєвидами на Фріульський архіпелаг.

Подорож у Середньовіччя. Каркасон

Старовинне історичне місто Каркассон розташоване у французькій області Лангедок, воно щороку приймає кілька тисяч мандрівників. Сюди з’їжджаються любителі історії та середньовічної атмосфери, здійснюючи паломництво в таке стародавнє місто-музей. Вперше містечко згадується у першому столітті до нашої ери, тоді це село галлів було захоплено військами Риму. Пізніше на зміну прийшли готи заходу. Але й їх вигнав Карл Великий своєю армією. У Середньовіччі Каркассон став графською резиденцією та культурним центром Лангедока. Пізніше, у XII столітті місто було охоплене єрессю катар, поряд з іншими містами Франції. Бажаючи звільнити місто від єретиків, Папа Інокентій III наказав спалити місто та позбавити високого статусу провінції.

Після цих подій Каркассон ще багато разів був пограбований, а в Столітню війну, в 1355 році, Чорний принц Едуард Плантагенет наказав спалити Каркассон вщент. Але щоразу Каркассон відроджувався, немов Фенікс, і тепер є чудово збережене історичне місто, яке оточене парою фортечних стін різних епох: V і XIII століть.

Каркасон поділений на дві частини. Перша – середньовічна – Старе місто, друга – актуальна сьогоднішньому світу – Нове. Прославилося містечко тільки коли на престол зійшов Наполеон III, набувши значної популярності. Місто відновили, зберігши всю середньовічну атмосферу до краплі. Реставрація велася знаменитим архітектором Віолле-ле-Дюком на гроші із державного бюджету. Кожен турист і мандрівник може придбати собі сувенірів, дізнатися потрібну інформацію та придбати карту міста в милому кіоску біля самого входу в Старе місто.

Обитель Мон-Сен-Мішель

На острові Мон-Сен-Мішель на початку VIII століття було споруджено однойменне місто-фортецю. Збереження такого дивного місця вражає. Абатство не втратило дух Середньовіччя, виявляючи туристам свою архітектурну унікальність і мальовничу місцевість скелястого острова. Цей об’єкт шедеврального творіння внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Спочатку Мон-Сен-Мішель був притулком ченців, захищаючи їх від набігів норманів-язичників. На початку VIII століття тут заснували абатство та звели каплицю. Три століття на вершині скелі зводили храм і монастир у романському стилі. До XII століття тут з’явилися і фортечні стіни, завдяки яким місто змогло пережити довгу облогу англійців за часів Столітньої війни. Далі доля цього місця змінилася – після подій Великої французької революції фортецю зробили в’язницею політичних в’язнів. Тільки царювання на престолі Наполеона III повернуло Мон-Сен-Мішель народу, визнавши його важливою пам’яткою Франції. У наші дні відвідати скелясте місто можна, проїхавши дамбою, яка з’єднує його з великою землею. Мон-Сен-Мішель має близько 70-ти жителів, не рахуючи ченців у монастирі, тут працює поліція, готель, адміністрація та госпіталь.

Римський амфітеатр Німа

На півдні Франції розташувалося стародавнє містечко Нім у провінції Лангедок. У давнину він був центром вольків арейкомійської гілки, що походили з кельтів. У II столітті до нашої ери римські війська захопили місто, перетворивши його на найбільше з провінційних міст Галлії. Наслідуючи римські звичаї, Нім був відбудований і перетворений з варварського притулку на прекрасне античне творіння. Прикладом окультурення Німа є римський амфітеатр, зведений у 60 році до нашої ери.

На сьогоднішній день амфітеатр вважається одним із найважливіших і великих античних творів римлян на французькій землі. У ХІХ столітті його занесли до списку історичних пам’яток державного значення.

Амфітеатр є еліпсом з параметрами 131 метр завдовжки і 101 метр завширшки, а висота – трохи більше 20 метрів. Розміри осей арени становлять 69 та 38 метрів. Дивно, що цей амфітеатр був добре облаштований, мав власний водопровід та каналізаційні відводи, на відміну від подібних античних споруд.

Під час дощів або сильного сонця арену вкривали тентом, натягуючи над трибунами. Також тут розташовувалась власна школа гладіаторів та місця, відведені під утримання диких звірів. Свого часу арена бачила чимало кровопролитних боїв між гладіаторами та лютими тваринами.

Коли Римська імперія впала, видовища подібного роду потрапили під заборону, і амфітеатр перетворили на фортецю. У середні віки його зовсім закинули, залишивши його повільно руйнуватися. Реставрація амфітеатру почалася лише в XVII столітті, а через пару сотень років він знову почав використовуватися майже як раніше – для бою з тваринами. Тільки тепер це стали тореадори, влаштовуючи кориду з биками. Німський амфітеатр пожвавився, поряд із коридою тут почали проводити бичачі біги та інші заходи. Початкова будова амфітеатру була здатна вмістити в собі близько 24 тисяч глядачів, а після завершення реконструкції, це число зменшилося втричі.

Папський палац у Авіньйоні

У темні часи Авіньйонського полону XIV століття, коли протягом близько 70-ти років відбувалися сутички між римською релігійною та світською владою, церковникам довелося шукати нового притулку поза Римом. Таким місцем для них стало старовинне місто Авіньйон, розташоване на півдні Франції. Тут вони ґрунтувалися, зміцнилися та збудували Папський палац.

Для тих часів палац виглядав надто розкішним та пафосним. Тут встигли змінити один одного сім Пап, багато з яких були французького походження. Величезний будинок, виконаний у готичному стилі, і зараз велично височить над Авіньйоном. Після того, як релігійним центром католицької церкви знову став Рим, Папський палац загальною площею 15 000 квадратних метрів перейшов у міське надбання. Зараз у його чудових залах проводять різноманітні виставки, концерти та святкові заходи.

Шато Шенонсо

У багатій на природну красу долині Луари, неподалік села Шенонсо, височіє прекрасний знаменитий замок Французької Республіки. Побудований він був на початку XV століття, а люди прозвали його “Дамський замок”. Причиною такої дивної назви стало те, що французький король Генріх II зробив подарунок своїй фаворитці – графині Діані де Пуатьє, чудовий замок, у якому він часто її відвідував. За наказом графині замок і найближчі землі були облагороджені з її забаганки та смаку. Було укладено доріжки та клумби, побудовано міст із каменю через річку Шер, а також влаштовано чудовий парк.

Генріх II помер від нещасного випадку на лицарському турнірі, а його дружина Катерина Медічі прогнала з шато Діану, якій на той момент було вже 66 років, і сама залишилася тут жити до своєї смерті. За таку унікальну і немов повітряну архітектуру Шенонсо прозвали «Замком, що ширяє над водою». Зараз він є об’єктом культури, який чудово зберігся, та вражає своїм справжнім оздобленням, яке теж залишилося в чудовому стані. Відвідати замок можна вільно будь-якої пори року.

У залах шато представлені воскові постаті короля, його дружини, фаворитки та багатьох інших. Також можна ознайомитися з оригінальним оздобленням залів та предметами королівського побуту.

Шато Шамбор

Французька республіка дуже стара і багата на історію, і більшість має пряме відношення до лицарства. З цим часом тут народилися різноманітні оповіді та легенди. Лицарі Франції були важливою силою багатьох Хрестових походів, заклавши на Близькому Сході багато християнських держав. Багато пам’яток історії, що мають зв’язок із часом лицарів, стоять на землях самої Французької республіки. Одним із таких пам’ятників є шато Шамбор у долині річки Луари. Замок займає друге місце за відвідуваністю туристами, поступаючись тільки знаменитому Лувру.

Замок унікальний тим, що головним його архітектором був великий Леонардо да Вінчі. Цей неповторний творець подарував проекту шато цілих два роки наполегливої роботи. Шамбор будували як мисливську резиденцію короля Франції Франциска I. Замок оточений заповідними лісами, що займають площу понад десять гектарів, що призначалися лише для королівського полювання. Побудований шато в стилі Ренесансу і прикрашений неповторними архітектурними предметами, вигаданими самим да Вінчі. Його роботою стали подвійні сходи та оглядовий майданчик, звідки можна милуватися пишнотою прилеглих до замку територій.

Пон-дю-Гар. Найвищий Акведук

В околицях міста Ним знаходиться унікальна будова давньоримських авторів – акведук Пон-дю-Гар. Він є найвищою подібною будовою у світі, яку вдалося зберегти. Побудований був у I столітті, щоб постачати водою провінцію Німа, яка тоді була центром Галлії. Пон-дю-Гар стоїть в ущелині Гордон, що тягнеться на 275 метрів і має висоту 49 метрів.

Навіть сучасні майстри захоплюються точністю розрахунку та якістю роботи такої складної будови. Найбільше вражає техніка будівництва. Акведук має безліч ярусів, з прольотами, що нагадують мережива, і складеними так, що їм не потрібен ніякий розчин, що скріплює. Все тримається за рахунок ідеального припасування всіх кам’яних блоків, завдяки якому акведук зберігся і досі без значних руйнувань. У давнину Пон-дю-Гар використовували французькі громадяни як звичайний пішохідний міст через ущелину Гордон.

Палац-музей бургундського вина в Боні

Франція багата як пам’ятники архітектури, а й у безліч музеїв, що представляють національні французькі особливості. Серед таких музеїв знаходиться палац вина, розташований у місті Бон у Бургундському регіоні. Сама провінція давно прославилася своїми винами та стала центром виноробства Франції, тому логічно, що музей вин є саме тут.

Бонський музей вин розташований у палацовому ансамблі, який раніше був резиденцією Бургундських герцогів. Тут туристи можуть ознайомитися з історією виноробства із традиційними особливостями Бургундії.

Тут представлені технічні основи виробництва вин різних марок, обладнання, завдяки якому вино та шикарна колекція бочок і пляшок. Також у музеї можна помилуватися і на витвори мистецтва, виконані у тематиці вин.

Михаил03.06.2022

728x510_1_54719479c597caaa6bb6d734eeece407-4435x3107_0xac120003_818490491653576669.jpeg

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.

Михаил26.05.2022

Хто не любить пригод? Мандрівники і багато туристів готові витрачати купу грошей на те, щоб побувати в різних куточках планети і дізнатися якомога більше. Вони прагнуть поринути з головою в атмосферу звичаїв, традицій та способу життя іншого народу, щоб на собі відчути все до найменших деталей. То що може бути цікавіше подорожі Західної Європи, так славиться своїм Середньовічним духом?

Нормандія – чарівний французький край. Незвичайні пейзажі, міста епохи Середньовіччя, милі села, елітні заклади, традиційний алкоголь – все це можна знайти у Нормандії. На жаль, для відвідування всього того, що бажає душа, міський транспорт не підійде – це надто затратно за часом і грошима, а подивитися вийде лише кілька міст. І з цієї ситуації є лише два виходи. Перший – найняти гіда з екскурсією. А другий – взяти в оренду автомобіль та їздити скрізь самостійно. Другий спосіб допоможе познайомитися з Нормандією ближче, тому розглянемо його докладніше.

Як взяти в оренду автомобіль у Франції

Орендувати у Франції авто – звичайна справа. Для оренди автомобіля потрібно мати права, і українські цілком підійдуть. Потрібно ознайомитися з правилами орендодавця, наприклад, з обмеженнями кілометражу, серйозно й уважно поставитися до правил дорожнього руху Франції, оскільки будь-яке порушення дуже каране, і звертати увагу на позначення доріг, які вказують на дозволену швидкість.

Спробуємо розповісти про приємну тижневу подорож Нормандією. У принципі, подібну програму можна укласти у три чи чотири дні. Однак маршрут вийде пристойний, тому не варто поспішати, якщо метою є знайомство з новими місцями, а не автопробіг. Отже, у дорогу. Перша наша зупинка Руан.

Руан

Взявши в Парижі в оренду автомобіль, наприклад, в аеропорту Орлі або Шарля-де-Голля, вирушаємо до столиці Нормандії – Руан. Головною пам’яткою міста вважається величезний чудовий собор. Це саме той собор, який знаменитий художник Клод Моне написав близько 30 разів у різному освітленні. Також тут можна побачити місце, де було спалено велику героїню Франції Жанну д’Арк. Руан сповнений архітектури Середньовіччя і з радістю відкриє шлях до традиційних страв та напоїв Нормандії.

Якщо вам до вподоби імпресіоністи, то не варто залишати поза увагою музей образотворчих мистецтв. Чудові картини розписані місцевими пейзажами, які набули популярності завдяки зображенням на полотні. Тож музей покаже не лише картинну галерею, а й географічно популярні місця.

Від столиці Франції до столиці Нормандії близько 140 км. Дорогою можна заскочити в Живерні – музей чи будинок та садок Клода Моне. Саме тут були написані уславлені полотна. Безліч поціновувачів творчості художника здійснюють паломництво у Живерні.

Першу ночівлю краще влаштувати в Руані. Увечері в столиці можна відвідати місцевий ресторанчик або бар, прогулятися нічними вулицями, милуючись на собор, або пройтися берегом Сени, споглядаючи зірки у відображенні її вод. У місті достатньо готелів з паркуванням для своїх клієнтів, так що ночівля не стане проблемою.

Далі, за 82 кілометри від Руана, лежить маленьке містечко Дьєпп. Це місто – перша зупинка на Ла-Манші. Колись звідси відпливали судна, щоб дослідити Канаду – Нову Францію, як її тоді звали.

У Дьєппі багато портів та закладів, у яких подають рибу. Піднявшись на скелю, можна погуляти середньовічним замком. Якщо не хочеться прогулюватися холодним камінням шато, то можна погрітися на пляжі міста.

Етрета

Закінчивши огляд визначних пам’яток Дьєппа, вирушаємо до Етрета. Він знаходиться за 84 кілометри від Дьєппа і славиться своєю природою та пейзажами. Гострі скелі, які люблять малювати художники, зелені луки та надзвичайного кольору море. Тут можна сходити на чудовий пляж, але тільки якщо не бентежитеся натовпу туристів.

Дорогою до Етрета можна заїхати в миле село Вель-ле-Роз. Вона стоїть на найменшій річці Франції – Вель. Тут можна прогулятися між фахверковими фабриками і будиночками, а заглянувши на центральну площу, варто зайти в кафе і побалувати себе свіжими устрицями.

У Етрета є один маленький мінус – для мешканців Парижа він є своєрідним замістом, тобто, в теплі дні знайти тут паркувальне місце дуже і дуже складно. Деколи доводиться залишати авто за кілька кілометрів від центру міста.

Подібна ситуація і з готелями, тому намагайтеся забронювати номери заздалегідь. Цієї ночі варто провести в Етрета, хоч готелів тут мало, але можна знайти дуже милу з комфортними номерами.

Онфлер – Трувіль – Довіль

Подорож продовжується. Всього 47 кілометрів до портового міста Онфлер, шлях до нього лежить через знаменитий вантовий міст, зображення якого красується на купюрі в 500 євро. Скільки талантів писали картини із зображеннями цього пам’ятного мосту Нормандії!

Це місто повністю просякнуте нормандським духом. Починаючи з традиційних страв і закінчуючи чудовими архітектурними рішеннями, яхтами та портом. Ще можна додати, що навіть Дмитро Медведєв, будучи президентом Російської Федерації, не втримався і сфотографував Онфлер у своєму інстаграмі.

Подолавши ще 20 кілометрів, зупинимося біля Трувіля та Довіля. Ці два містечка стоять на одній річці різними її берегами. Трувіль – це славне село біля моря. Хоч рідною мовою він і означає «дірка», але з цим поняттям не має нічого спільного. Це скромне багате на природну красу село з радістю прийме мандрівників у затишному готелі.

Довіль же не дасть нудьгувати туристам. Казино, стрибки, розкішний пляж – улюблені місця не лише гостей Франції, а й місце проведення уїк-ендів та канікул для парижан. У Довілі можна побалувати себе і влаштувати ночівлю в розкішному готелі.

Так що тут є вибір на будь-який смак: поспати на кшталт королівської особи в Довілі або усамітнитися в затишку в Трувілі.

Кан – це вам не Канни!

Застрибнувши в орендоване авто, продовжуємо свій маршрут повний пригод, і наступна зупинка – Кан. Звернемо особливу увагу, що не варто плутати містечко, що має один із найбільших замків Західної Європи, з батьківщиною кінофестивалів та Лазурним берегом. Шато де Кан звів знаменитий підкорювач Англії – Вільгельм Завойовник. Тут він і був похований ще до Французької революції.

Дорогою сюди можна ненадовго зупинитися в Кабурі – комуні, яка славиться Гранд Готелем, казино, сонячним пляжем, яскравим фестивалем та чудовим іподромом.

Абатство Мон-Сен-Мішель

Цей знаменитий острів-фортеця є другим за популярністю серед французьких пам’яток, займаючи позицію відразу після Ля-тур-Еффель (Ейфелевої вежі). Справжнє середньовічне абатство чарівне, під час припливів воно стає окремим від великої суші островом, абсолютно неприступним. Це місце стане чудовою ночівлею, яка занурить в атмосферу справжнього Середньовіччя, відокремлюючи всіх припливом від цивілізації – дуже вражаюче та незабутньо!

Сен-Мало

На жаль, така захоплююча подорож наближається до свого завершення. За 48 кілометрів від острова-абатства Мон-Сен-Мішель розташувалося ще одне місто-фортеця – Сен-Мало. Тільки тепер Нормандія вже залишилася позаду. Сен-Мало є частиною чудової Бретані, де можна спробувати знамениті млинці-крепи з найрізноманітнішими смачними начинками. Саме у цьому містечку творить свої твори письменник Борис Акунін. Сен-Мало славиться своєю романтичною атмосферою, яка чудово підходить для останньої зупинки в подорожі.

Кінець шляху

Залишилося завершити свій маршрут та повернутися до прекрасної столиці Франції. До Парижа від Сен-Мало понад 360 кілометрів і близько п’яти годин їзди. За всю подорож буде пройдено приблизно тисячу кілометрів та витрачено близько ста літрів бензину.

Але така пригода вартує всіх витрачених на нього сил, грошей і часу, тому що враження, отримані під час подорожі, доставлять стільки незабутніх емоцій та вражень, скільки й не снилося!

Михаил17.05.2022

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.

Михаил16.05.2022

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.

Михаил12.05.2022

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.

Михаил11.05.2022

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.

Михаил10.05.2022

sviatilishche-notr-dam-de-rokamadur-frantsiia-skaly-1280x817.jpg

Долина Дордонь (Dordogne) отримала свою назву від однойменної річки Дордонь, яка перетинає Францію від її центральної частини на південний захід. Долина Дордонь славиться на весь світ величезною кількістю стоянок первісної людини, які збереглися до теперішнього часу і вважаються об’єктами пильної уваги мандрівників, які бажають торкнутися колиски людства.

Прогулюючись печерами, чиї стіни прикрашені малюнками первісної людини, а також стародавніми містечками і старовинними фортецями, ви поринете у світ, в якому зародилося людство, побуваєте в середньовічних замках, в яких жили і чинили свої подвиги лицарі середньовіччя, познайомитеся з творами Ренесансу.

У долині вас пригостять місцевими стравами, спробуєте фуа-гра, качину грудку і трюфелі, без яких неможливо уявити французьку кухню.

Серцем стародавнього графства Чорний Перигор (Perigord) по праву вважається казкове містечко Сарла-ла-Канеда (Sarlat-la-Caneda). Тут можна прогулятися вузькими вуличками та площами старовинного Сарла, захоплюючись замками в готичному стилі або стилі епохи Ренесансу. Між містами Монтіньяк (Montignac) і Ле Езі (Les Eyzies-de-Tayac-Sireuil) знайдено безліч стоянок первісної людини. Обійти всі казкові визначні пам’ятки за короткий час практично неможливо.

Печера Ласко

Загостримо свою увагу на основних визначних пам’ятках. Це перш за все печера Ласко, що відноситься до епохи палеоліту. Для широкого загалу печера в даний час недоступна через небезпеку обвалів. Проте влада департаменту відтворила повномасштабну копію печери зі 150-метровою галереєю образотворчого мистецтва, де виставлено понад 2 500 картин із зображеннями тварин. На стінах вигравірувано фігури коней, корів, оленів та биків, створені стародавніми художниками 20 000 років тому.

Середньовічна Дордонь

Вирушимо в середньовічну Дордонь і відвідаємо старовинні, фортеці, що чудово збереглися, зі слідами Столітньої війни, що тривала в XIV-XV століттях. Найбільш об’єктом, що привертає увагу туристів, є похмурий замок Бейнак (Chateau de Beynac), що височить на скелі, споруджений у романському стилі могутніми баронами Бенак. Стіни цього замку прикрашені чудовими гобеленами.

Замок Офтор (Chateau de Hautefort), споруджений на височини та побудований у стилі класицизму, оточений садами, розбитими у французькому стилі, та парками у стилі старої Англії.

Увагу туристів привертає замок Маркессак (Chateau de Marqueyssac) з висячими садами (Les Jardins de Marqueyssac), з величезним парковим комплексом площею 22 гектари, розбитим на виступі скелі і включає понад шість кілометрів доріжок для піших прогулянок, навколо яких ростуть 15 підстрижені виключно вручну.

За Чорним Перигором розташований Пурпурний, зобов’язаний своїм найменуванням кольору осіннього виноградного листя. Пурпурний Перигор знаменитий комуною Бомон-дю-Перігор (Beaumont-du-Perigord) з залишками укріпленої стіни, що збереглися до наших днів, і середньовічною міською брамою Porte de Luzier.

Дорогою до Сантьяго-де-Компостела (Santiago de Compostela) розташоване містечко Ле-Бюїссон-де-Кадуен (Le Buisson de Cadouin) з чудовою церквою XII століття, що добре збереглася до наших днів.

Що пропонують ресторани у долині Дордонь

Бенкет у Дордонь – це цілий світ. У меню знаменитих на всю Францію ресторанів входить качка у всіх її різновидах: законсервована у власному соку конфі, філе качиної грудки та перша зірка всіх урочистостей – знаменита фуа-гра, з качкою також готують фаршировані рулети з чорними трюфелями. У Перигорі популярні горіхи в сирому вигляді або готують горіховий торт.

Народні промисли в долині Дордонь

Перигор вражає великою кількістю та різноманітністю ремісничих майстерень, яких понад 300. Розташовані майстерні художнього промислу вздовж Дороги прикладного мистецтва. Наприклад, у Зеленому Перигорі виготовляють традиційні національні ножі, які мають великий успіх у туристів. Багато ремісників виготовляють різні вироби зі шкіри.

Поселення вздовж річки Дордонь

У подорож Францією обов’язково має входити поїздка долиною річки Дордонь. Пересуваючись від одного села до іншого, можна оцінити весь колорит місцевих краєвидів. Дорогою замки змінюватимуться церквами, а будинки з червоного каменю не зможуть не привернути увагу. Запаморочливі враження отримають навіть найдосвідченіші туристи та мандрівники.

Найнеймовірніша: Рокамадур

Існує думка, що звичайне село, розташоване на скелі, ймовірно побудоване на святому місці. Закладено це поселення було ще в незапам’ятні часи. Усі основні споруди зведені як терас, але в піку скелі височить замок. Багато паломників, які відвідують цю територію, неодмінно вирушають у святилище Рокамадура. Піднімаючись 216 ступенів вгору, людина очищається від усіх гріховних думок і зосереджується на думах про Бога, ведучи з ним внутрішню розмову під час підйому. У центрі села розташована церква Нотр-Дам, де вівтар прикрашає скульптура чорної Мадонни. Саме до цієї статуї вже протягом восьми сотень років тягнуться паломники.

Також Рокамадур варто відвідати гурманам, які розуміються на сирі. За поточним процесом його переробки та виготовлення можна спостерігати на одній із місцевих ферм.

Найбільш видатна: Колонж-ла-Руж

Неймовірною красою і колоритом просочений вигляд Колонж-ла-Руж. Це село видно здалеку, завдяки стінам будинків і дахів, що червоніють крізь густу зелень, оформлених бордовою плиткою або шифером. Таку яскравість фарб села, вірніше всім його спорудам, надає місцевий камінь із надлишком певної сполуки заліза, що вступив у хімічну реакцію. З цього пісковика виконані всі будівлі Колонж-ла-Руж. Велику увагу приковує до себе каплиця з незвичайною восьмикутною дзвіницею, побудована в XII столітті, а також місцева пекарня, в якій будь-кого вразять габарити печі. Місцеві жителі використовують її під час свят для випікання хліба. У теплий період року можна насолодитися будинком-музеєм Сирени, закладеним у XVI столітті. Примітним для туристів місцем виявиться і Церква Братства чорних каючих. Незважаючи на те, що дана споруда зведена відносно нещодавно, вона може зацікавити і захопити неймовірно гарними вітражами.

А якщо мандрівник хоче опинитися в казці наяву, то він безперечно відчує цю атмосферу, побувавши в Колонж-ла-Руж у напівтемряві, коли запаляться вогні. Оповідання, легенди, історії, овіяні таємничістю, так і просять вирватися з вуст, а послухати їх із задоволенням забажає кожен присутній у цьому чарівному місці.

Кращі види в Лубрсак

Село Лубрсак варто відвідати не стільки заради якихось її нечисленних пам’яток, скільки заради неймовірних видів, що відкриваються на навколишні пейзажі. Поселення знаходиться на піку скелі, звідки видно три місцеві річки. Здійснюючи променад по автентичних вулицях і заповнених квітами скверах села, можна нескінченно милуватися, насолоджуватися спорудами епохи Середньовіччя, збудованих з каменю кольору охри, що вдало поєднується з дахами, покритими коричневою черепицею, що є особливістю цієї місцевості. У верхній частині села, біля замку, що піднімається на скелі, розташовані оглядові майданчики, з яких відкриваються краєвиди на найближчі замки Монталь і Кастельно, а також частково видно Сен-Лоран.

Просочена буржуазним повітрям Отуар

Почесні маєтки, палаци для вельмож, садиби членів еліти суспільства — все це можна знайти в Отуарі, де мешканці не з чуток знайомі з розкішним життям. Це село, розташоване в регіоні Керсі, недалеко від Сен-Сере, прозвали невеликим Версалем через безліч розкоші, якою пронизана кожна частинка Отуар. Світлі будинки з коричневими дахами, покритими черепицею, всі як на підбір схожі, але унікальні по-своєму. Село буквально потопає у зелені. З падаючого водоспаду, розташованого поблизу поселення, починається виток річки з однойменною назвою Отуар. Повертаючись від нього, потрібно обов’язково відвідати місцевий замок, який називається в цих краях Англійською. Він є стародавньою фортечною спорудою, що має ширину близько двох метрів і вирубана прямо в скелях.

Любителям харчового задоволення – у Кюрмонт

Цікавий факт, що число три для Кюрмонта є неймовірно символічним. Село та його минуле безпосередньо асоціюється з трьома будинками: Кюрмонт, Кандейак та Пла. У поселенні розташовуються три замки: Сент-Ілер, що має вежу форми квадрата, замок Пла, у якого вежі округлих форм і замок Жоанні. У замках Сент-Ілер та Пла проживала під час Другої світової війни відома письменниця Колетт, яка обрала для себе Кюрмонт як притулок. У селі також збудовано три церковні будівлі. Церква, яка перебуває на шляху виїзду з поселення, вважається однією з найдавніших у регіоні. Неподалік села розташовується початкова будова ринку зерна з ще первозданним дубовим каркасом. Фасади житлових будівель села вражають своїми деталями, елементами, на які вельможі, що будували будинки під себе, звертали особливу увагу. Тут можна зустріти і віконні отвори з імпостами, і невеликі декоративні вежі з покриттями зі сланцю. Більш захоплюючих та авантюрних натур зацікавить у цих місцях пошук скарбів з використанням програми «Терра Авентура». Перед подальшим продовженням подорожі варто побувати в Лу Пе де Жіль, де можна скуштувати настоянку з квітів кульбаби, а місцеві заготівлі з фруктів, ягід і навіть квітів нікого не залишать байдужим.

Каренак – місце затишшя

При відвідуванні села створюється враження, що навколишній світ припинив свій рух вперед ще в епоху Середньовіччя. Каренак розташовується на скелі, що імітує терасові рівні, біля самого берега Дордоні. Це поселення ґрунтувалося як місто навколо місцевого монастиря Клюні, закладеного ще у XI столітті. Після походу в церкву Святого Петра, яка відома завдяки гробниці XVI ст. та побудована в готичному стилі, обов’язково варто відвідати монастир наполовину романського, наполовину готичного архітектурного стилю. На вулицях села можна бачити різьблені віконні віконниці будинків у стилі ренесанс.

За бажання можна якнайбільше заглибитися в історію місцевості, побувавши в замку Дуайєн, закладеному в XVI столітті. Замок частково відданий під виставковий зал, де розміщуються експозиції на тимчасовій або постійній основі. Влітку для мандрівників на селі проводяться тематичні екскурсії.

Михаил10.05.2022

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.

Newer Posts

Older Posts