Архивы Лазурный берег | Сторінка 2 з 32 | SLON
Михаил15.08.2022
Сен-Тропе – знамените курортне містечко, що полюбилося олігархам та вершкам суспільства. Містечко закохує всіх: і мандрівників, і живописців, а поети підносять його у своїх віршах вже багато років. Цей курорт Лазурного берега приваблює своїми чудовими кліматичними умовами, вражаючими мальовничими місцями та неймовірно смачними стравами місцевої кухні.
Сен-Тропе виглядає як картина з фільму
У місті створені дуже зручні умови для життя. Можливо, тому все більше і більше заможних людей намагаються придбати тут нерухомість для того, щоб жити в Сен-Тропе постійно. Цей чудовий куточок Франції приваблює всіх не лише теплою та м’якою погодою, а й гарною екологією, що на сьогоднішній день дуже важливо.
Погодні умови та географічне положення
Курорт розташувався в західній частині середземноморської затоки Сен-Тропе, між містами Канни та Тулон, на захід від Ніцци та на схід від Марселя. Погода є стандартною для прибережних територій Середземного моря. Мальовнича місцевість розташовується не тільки біля узбережжя. Ті, хто хоче помилуватися природною красою, можуть відвідати ліс Варського департаменту Франції. У тих же краях знаходяться державні природоохоронні зони, які ретельно контролюються.
Літній період тут досить спекотний, але особливо високі показники температури сприймаються легше через близьке становище моря. Осінні місяці зустрічають людей досить м’якими, але дощовими погодними умовами. І навіть узимку клімат тішить, оскільки справді сильної холоднечі тут не буває.
Час для поїздки в Сен-Тропе
Відвідати курорт можна будь-якого сезону: для відпочинку або по роботі – неважливо. Весняний період ідеальний для прогулянок, оскільки погода тепла, дощових днів не так і багато, а сонце приємно гріє і радує око. Тут можна фотографувати все, що завгодно: пейзажі, будівлі, пляжі, море – фото будуть приголомшливі. І обов’язково потрібно скуштувати місцеві прованські страви.
Купальний сезон і час для засмаги настає в тутешніх місцях в середині літа і тягнеться до самого кінця. У ці дні найспекотніше сонечко, здатне подарувати розкішну засмагу, а в морській воді можна накупатися на рік уперед.
Гламурний курорт прекрасний кожного сезону
Дехто вважає, що найкращий момент для відвідування містечка – перший осінній місяць. Вартість номерів у готелях знижується. А морська вода, яка не встигла охолонути, очищається після від’їзду численних туристів.
Історичні моменти курорту
У далекому минулому це елітне портове містечко, яке зараз славиться як престижний курорт, являло собою крихітне село рибалок. Першовідкривачі заселили ці місця ще у II столітті до н. У ці землі їх привели такі переваги місцевості, як близьке розташування моря, можливість будівництва порту та відмінні погодні умови, що так ідеально підходять для землеробства. Під час перегляду старовинних карт відразу видно, що містечко було територією, підвладною давньогрецьким колоністам.
Згодом село доросло до статусу міста і отримало назву на честь великомученика християн – Тропіса. Тривалий час ці землі особливо нікого не залучали. Але через роки затишний та спокійний куточок Європи зацікавив піратів. Кілька років місто було частиною емірату Фраксінет.
Наприкінці X століття землі опинилися у володіннях графа Прованського. Він вирішив захистити місцевих жителів, звівши фортецю, яка б протистояти морським загарбникам. У XV ст. ці території Провансу відійшли барону Грімо.
На щастя, ці землі не стали центром історичних подій і подій, і з цієї причини про місто довгий час майже ніхто нічого не знав.
Художники відкрили собі ці чарівні краї з прекрасними краєвидами лише XIX ст.
Вперше представив світові ці землі Поль Сіньяк. Він створив низку чудових пейзажів, які привернули увагу інших творців. Колеги Сіньяка теж направили погляди на мальовниче містечко, зображуючи його краси у своїх шедеврах. Серед цих художників були популярні особи тих часів: Альбер Марке, Анрі Матісс, Андре Дерен та П’єр Боннар.
Після пейзажистів сюди потяглися й інші творці прекрасного. А саме містечко стало ще популярнішим, після того, як його відвідала і тепло відгукнулася про нього Коко Шанель.
Курорт не уникнув Другої світової війни, як і багато комун Франції. На щастя, жахи тих часів відбилися на ньому не так сильно, як у інших регіонах Європи.
Особливо знаменитим місто стало після 1956 року, коли сюди приїхали діячі кіноіндустрії спільно з великою та неповторною Бріджіт Бардо для зйомки кінострічки «І створив Бог жінку».
Після виходу фільму у світ це містечко Французької Рів’єри прославилося на весь світ.
З цього часу курорт почав все сильніше викликати інтерес не лише у пересічних мандрівників. Місцеві причали заповнили дорогі яхти, зустрічаються серед них і судна, що належать росіянам. А прогулюючись містом, можна легко зустрітися з Мадонною або Бейонсе.
Визначні місця міста
Основа Сен-Тропе. Старий порт
Старий порт містечка давно є символом Сен-Тропе і вважається обов’язковим для відвідування туристами місцем. Життя на Блакитному березі дуже залежить від моря, тому не дивно, що порт є однією з найважливіших частин міста. Саме Старий порт започаткував будівництво Сен-Тропе. Мандрівники люблять спостерігати за прекрасними та контрастними картинами, де разом уживаються сучасні яхти та види човна рибалок. А всю цю ідилію оточують будиночки, збудовані у середземноморському стилі. І все це у поєднанні створює цікаву та комфортну обстановку.
Міська фортеця
Міську цитадель почали будувати на початку XVII століття (з 1602 року), але вона добре збереглася донині. Курорт завжди вважався спокійним містом, але це не означає, що тут ніколи не було проблем. У минулі часи на містечко нападали іспанці, а ще не обійшлося без берберійських піратів. Через ворожі напади було ухвалено рішення звести фортецю, здатну захистити місцевих жителів.
Цитадель перестала використовуватись за призначенням ще з кінця XIX століття. Сьогодні тут працює музей, який відкрили у 2013 році. Завітавши до нього, можна поринути в історію мореплавців цих місць, а також почути цікаві легенди корінних жителів міста. Деякі з них запевняють, що особисто брали участь у часи Великих географічних відкриттів.
Ла Пончо. Старе місто Сен-Тропе
Невеликий і привабливий район курорту – Старе місто, він же Ла Пончо, розташований в історичному серці міста. З чуток, саме в цьому місці колись заснували рибальське село, яке пізніше переросло в місто. На жаль, довести це поки що нереально: розпочати археологічні розкопки немає можливості через сучасні будівлі. Хоча ці будови сучасними можна назвати важко. Як би там не було, в районі Ла Пончо неймовірно красиво та атмосферно.
Каплиця святої Анни
Така незвичайна для такого гламурного і престижного курорту визначна пам’ятка безмежно шанується городянами. Зовнішність каплиці вражає, абсолютно не поєднуючись із сучасним видом елітного містечка. Але городяни дуже пишаються капличкою. Будівництво було створено XVII в. Її будівництво розпочали на честь святої Анни, яка, прислухавшись до молитов мешканців, зупинила епідемію чуми, що охопила Європу у ті роки.
Міський художній музей
Напевно було б дивним, якби в місті, яке прославилося завдяки живописцям, не було музею з колекціями пейзажів та інших чудових картин. У міському музеї можна милуватися творчістю, створеною імпресіоністами, які відвідали курорт межі XIX-XX століть. До того ж тут легко знайти картини, на яких відображені красиві краєвиди, що збереглися й у наші дні. Вони допоможуть поринути у атмосферу міста тих часів.
Унікальна екосистема Сен-Тропе. Мис Камарат
Курорт може здивувати туристів не лише своїми цікавими визначними пам’ятками, а й незвичайною природою. Хоч місто і відвідують натовпи мандрівників, тут, як і раніше, можна спостерігати за рідкісними птахами, ящірками, черепашками та зміями. Подібну екосистему змогли зберегти на мисі Камарат, завдяки ретельному контролю спільнот, що охороняють природу. До того ж сюди нелегко дістатися, але насолоджуватися краєвидами можна й здалеку.
Музей лускатокрилих
У місті відкрито цікавий музей під назвою «Будинок метеликів». У цьому незвичайному місці знаходиться колекція з 35 тисяч комах – що вважається унікальним зборами. Тут можна дізнатися, як виглядають не лише метелики Франції та Європи, а й лускатокрилі комахи з усіх кінців світу.
Початок музею поклали лепідоптерофілічне зібрання художника та ентомолога Дані Лартига. Він і віддав під музей свій власний будинок.
Музей незвичайний тим, що всі бажаючі можуть милуватися не тільки красою метеликів, але й розглянути пейзажі з природним для них місцем проживання, на яких вони представлені. Це яскраво показує, як добре деякі метелики можуть мімікрувати і як еволюційний прогрес позначився на різноманітності лускатокрилих комах.
Площа для петанка
Коли музеї вже не вражають, а душа просить чогось цікавого, то можна відвідати площу Карно, де прийнято грати в петанк. Ця гра вже давно стала знаком міста. Для довідки, ігри тут організовують відомі художники, які із задоволенням діляться своїм досвідом із мандрівниками. А за частки везіння можна отримати в напарники навіть знаменитого актора чи актрису.
Морська стежка
Мальовничий морський шлях – офіційна назва доріжки, що бере початок в районі Ла Пончо і веде морським берегом, оперізуючи півострів. Стежка досить звивиста, але так гуляти навіть набагато цікавіше, оскільки складно передбачити, що може опинитися за найближчим поворотом.
Жандарм та музей
У містечку проходили зйомки знаменитої комедії з Луї де Фюнесом «Жандарм із Сен-Тропе». Цей популярний фільм також зробив свій внесок, прославивши курорт на весь світ. Управління міста вирішило задовольнити інтерес мандрівників, і в будівлі, де знімали знамениту картину, організували музей жандармерії та кіно.
Але в музеї не все стосується лише фільму. Міська влада вирішила використати інтерес мандрівників і розповісти ще й про справжню працю жандармів. Жандармерія має багату історію і, на жаль, не таку захоплюючу, як показав Луї де Фюнес.
Базарна площа з королівською спадщиною
Площа Лис – незвичайне яскраве місце міста, яке було названо на честь королівського подружжя. По буднях на площі люди просто ходять, а у вихідні дні тут відкривається чудовий ярмарок, де можна не лише поринути у яскравий і строкатий світ, а й придбати щось цікаве.
Міський орієнтир. Маяк
Маяк Сен-Тропе є визначною пам’яткою міста. По ньому можна легко зорієнтуватися, поспішаючи на побачення у певне місце. До того ж маяк беззаперечно важливий, оскільки курорт – портове місто.
Храм святого Трохима
Чудовий храм, зведений у ХІХ ст., є основним святилищем Сен-Тропе і названо ім’ям покровителя міста. Існує переказ, що колись тут римський воєвода став християнином, за що поплатився головою. Нерон наказав відрубати голову легіонерові, а тіло кинути у море. Тоді городяни й прийняли мученика до покровителів міста. Храм прикрашає блискучий золотом бюст, що символізує Св. Трофима.
Шедевр Жана-Ів Лешевальє
У 2007 році місто було прикрашене чудовим фонтаном у вигляді складених у стопку чаш. Для його творця – Жана-Ів Лешевальє – ця архітектурна композиція стала вагомою скульптурою у роботах митця.
Найкращий пляж Французької Рів’єри
Неподалік від знаменитого курортного міста розташувався чудовий пляж Пампелон. Він тягнеться на 6 кілометрів уздовж узбережжя та славиться своїм комфортним та спокійним спуском у море. Мальовничі краєвиди оточують піщаний берег, даруючи умиротворення та моральну насолоду. Більшість пляжних зручностей не є рукотворними – тут цінують природу та створені нею об’єкти.
Всі зазначені вище визначні пам’ятки Сен-Тропе – лише невелика частина реальних надбань міста.
Для того щоб зануритися в атмосферу краси та розкоші, достатньо опинитися там і поринути у все це без огляду. У наступній статті повернемося до цього гламурного курорту та розповімо цікаві факти, особливості та досягнення містечка.
Михаил22.07.2022
Лазурний берег — це переважно узбережжя, така собі Рів’єра, яка дуже популярна серед іноземців через розкрученість місць. Однак, проїхавши трохи далі, мандрівник відкриє для себе зовсім нові, ні на що не схожі краси, властиві лише Провансу. До однієї з таких дивовижних перлин місцевої природи можна віднести Вердонську ущелину.
Це місце примітне не лише своєю красою, а й габаритами, адже з глибиною 700 метрів і шириною до 1 500 метрів його визнали наймасштабнішою ущелиною на території Франції.
Чарівність озера Сент-Круа
Поруч з Вердонською ущелиною розташовується озеро Сент-Круа, на берегах якого розкинулося село Егін, що ідеально підходить для вражаючих знімків. Вода у водоймі кристально чиста, що має цікавий бірюзовий відтінок, який передати через фотографію, на жаль, неможливо. Подібного кольору та води річки Вердон, що впадає у Сент-Круа. Безхмарне блакитне небо, що доповнює буйну, соковито-зелену рослинність – все це настільки додає привабливості цієї місцевості, що залишати її не хочеться зовсім, а бажання відпочивати цілими днями на лоні природи, здається, ніколи не зникне.
Цікавий факт, що назва річки «Вердон» походить від слова «верт», що означає «зелений». Місцеве населення, на подив численних туристів, вже настільки звикло до краси тутешніх місць, що зовсім не вважає їх за щось незвичайне, в принципі, також вони сприймали навколишню природу і в давнину. На карті ця місцевість була відзначена трохи більше 200 років тому, а приїжджі мандрівники наважилися відвідувати ущелину лише у ХІХ столітті.
Походження озера
Якщо вдаватися до деталей, то озеро є штучним водосховищем і займає за величиною перше місце в Провансі та друге у Франції. Своєю появою озеро зобов’язане електростанції, для якої необхідна була гребля, відповідно, вода стала затримуватися, і утворилося водоймище. Найбільш красиві пейзажі на його берегах відкриваються з мосту Галета.
На озері можна взяти напрокат водний транспорт та подорожувати, насолоджуючись красою. Можна скористатися катамараном, каяками або човном, щоб побувати на іншому березі або просто поплавати по воді неймовірних відтінків дивного смарагдово-блакитного кольору.
За часів мезозойської та палеозойської ери ця місцевість була затоплена водою, являючи собою дно величезного океану. Коли він почав меліти, то після себе залишав величезні скелі вапнякових порід, що раніше були під водою. Протягом довгого часу річка потихеньку пробивала собі дорогу, утворивши русло, що проходить у результаті між високими вапняковими стрімчастими берегами. Незабутнє враження залишає подорож по воді в цьому своєрідному масштабному коридорі. Для любителів піших прогулянок завжди є можливість підпливти до берега та за бажання прогулятися.
Дивно, але в залежності від погодних умов Сент-Круа змінює колір, приймаючи всі тони блакитного, аж до глибоко синього і зеленувато-бірюзового.
Неймовірні химерні скелі, захід сонця, високе блакитне небо – все так і має в своєму розпорядженні відпочити за келихом вина та шматочком сиру місцевого виробництва. До речі багато туристів, скориставшись своєю фантазією, намагаються розглянути різні види сирів у стрімких берегах – іноді можна побачити в скелях з величезними дірками знаменитий Маасдам, а часом маленькі отвори викличуть у мандрівника асоціації з величезною головкою Емменталя.
Розвиток туризму
Побувавши в цих мальовничих, але дуже важкодоступних місцях, зрозуміло, чому туристичні групи з’явилися тут так недавно. Потрапити в ущелину, щоб помилуватися ним, можна лише дорогою, яка досі викликає якусь тривогу, а раніше, зважаючи на повну відсутність інфраструктури та транспортних розв’язок, таке задоволення було взагалі неможливо. В даний час існує два шляхи – південна і північна дороги, що йдуть по обидва боки від каньйону. Туристичні автобуси користуються ширшою і мальовничішою південною дорогою, а любителі екстриму віддають перевагу поїздкам північною стороною. Протяжність ущелини близько 20 кілометрів, більшість з яких змусять тремтіти навіть найзапекліших і відважних мандрівників.
Всі майданчики з видами, що відкриваються, відзначені для туристів, але найбільше користується популярністю оглядовий майданчик біля мосту Артюбі, звідки відкривається огляд на каньйон, а безстрашні екстремали стрибають з тарзанкою.
При спогляданні навколишніх пейзажів створюється враження, що природа створювала цю невимовну красу разом із якимись неземними божествами.
Сен-Поль-де-Ванс
Подальшим пунктом у маршруті мандрівника, який вирішив відвідати перлини Франції, буде Сен-Поль-де-Ванс, прозваний також містом художників. Припаркувати свій транспортний засіб треба трохи віддалік – на невеликому пагорбі, де за стоянку візьмуть фіксовану суму 80 євро, незалежно від часу перебування. Завдяки розташуванню стоянки на височині, місто видно добре і манить своєю казковістю і мініатюрністю. Для того, щоб увійти в Сен-Поль-де-Ванс потрібно всього 10 хвилин ходьби від паркування.
Місто оточене стіною з головною брамою, перед якою розташовується площа де Голля, де за грою в кулі проводять свій час місцеві городяни. Цікавий факт, що ця гра, що називається «петанг», вийшла у світ і стала популярна саме звідси.
На площі знаходиться фешенебельний готель «Золота голубка», де часто зупиняються різні зірки. Саме тут зародився роман Іва Монтана та Сімони Синьйоре. Найвищий рівень надають готелю виставлені на огляд оригінали картин Матісса, Пікассо, Сутіна та Модільяні.
Потрапити в містечко можна, пройшовши через головні королівські ворота, іменовані також «воріт Ванс». При вході розташована гармата Лакана, названа на згадку про капітана, який прославився в бою між Карлом V і Франциском I. Історія свідчить, що Франциск I оточив місто кам’яною стіною, щоб уникнути подальших атакуючих дій з боку Карла V. Щоб стіна була міцною і витримувала будь-які удари довелося знести старі залишки укріплень XII століття та звести нові. З того часу місто оточує потужну споруду, яка служила у минулому захистом, а зараз залишається елементом Середньовіччя.
Хоча XIX століття принесло руйнування цієї огороджувальної конструкції, але жителями міста все було відновлено. Цікавим і навіть кумедним видається бажання вищої влади виставити стіну як лот на аукціоні. На щастя муніципальне управління змогло внаслідок успішних переговорів придбати будову за мізерну суму 400 франків.
Визначні місця міста
Після закінчення війни ці споруди стали надбанням Франції і навіть офіційною пам’яткою історії. Тому тут проводяться екскурсії, на яких гіди охоче розповідають про історичні факти, пов’язані зі стіною. Пройти тур із розповіддю про старовинну пам’ятку можна як поруч уздовж стіни, так і нею. Прохід по самій споруді – справа досить екстремальна, але варта того, адже з висоти відкривається неймовірний вид на навколишню місцевість. Погода в цих краях досить мінлива, тому варто підбирати максимально сонячний день, хоча це не гарантує ймовірності промокнути під дощем.
Ще однією гордістю міста, вірніше примітним місцем для відвідування туристами, є, як не дивно, цвинтар, розташований на протилежному боці Сен-Поль-де-Ванс. Покажчики, які приведуть мандрівником саме до нього, розставлені по всьому містечку. При вході є схема розташування поховань, головним з яких, звичайно ж, вважається могила Марка Шагала, який доживав своє довге життя саме у Вансі. На цвинтарі розташовуються звичайні християнські могили з хрестами та портретами, але поховання художника сильно відрізняється через його віросповідання. На єврейській могилі немає ні зображень, ні квітів, а облагороджена вона лише камінням, згідно з давніми звичаями, списаними визнанням творчості великого живописця та любові до нього. Також тут спочивають дружина генія та її брат.
Далі можна прогулятися центром містечка, в якому повно сувенірних лавок зі штампованою продукцією, а є і бутики унікальних товарів, навіть ручного виробництва для цінителів. Тут можна придбати аксесуари, одяг, прикраси та багато іншого, що вразить настільки, що той, хто зайде, буде готовий викласти будь-яку суму за оригінальне, ні з чим не порівнянне придбання. Однак не варто надто переживати за фінансову сторону, адже ціни цілком прийнятні, особливо для подарунка собі коханому.
Історія створення готелю «Золота голубка»
Сучасний вигляд і привабливість містечко набуло відносно недавно. На початку минулого століття до Сен-Поль-де-Вансу зі столиці приїхав Поль Ру і відкрив тут ресторан «Ле Робінсон». Живучи в провінції, він почав запрошувати до себе гостей із великих міст, у тому числі й найвище світло Парижа. Як гостей приїжджали знамениті художники, наприклад, Марк Шагал, Ренуар, Пікассо, Матісс та інші, завдяки чому містечко і отримало прізвисько «місто художників». Потім слава про гарні місця на півдні Франції дійшла і до зірок кінематографу та естради. Сен-Поль-де-Ванс відвідали Катрін Денєв, Софі Лорен, Бріджіт Бардо, Ів Монтан та багато інших знаменитих особистостей.
Заповзятливий Поль Ру змінює назву свого закладу на «Золота голубка», а платою від художників бере їх творіння. Завдяки такій далекоглядності та кмітливості, Ру протягом кількох років входить до списку приватних колекціонерів із найбільшими колекціями робіт художників на той час.
Його ресторан, що виконує вже й додаткову функцію готелю, перетворюється на справжній музей витворів мистецтва. На сьогоднішній день на вході аж подих завмирає від думки, які особистості тут колись побували.
І до цього дня містечко приваблює творчих натур. Тут зосередилися любителі мистецтва: практично кожне приміщення використовується як майстерня або виставкова зала, галерея. Цілком імовірно, що згодом і ці роботи будуть оцінені у сотні тисяч євро, а може й більше. Духом творчості пронизане все містечко цілком, адже на звичайній вулиці можна йти і милуватися прикрашеними будинками, розмальованими предметами, аж до поштових скриньок.
Храми та церкви
Звичайно, як у будь-якому поселенні, мають місце й інші сторони життя, а не лише мистецтво. Сюди можна віднести релігійні споруди, наприклад, Колегіальну церкву Звернення Святого Павла, яка є основним місцем для віруючих. Вона побудована на найвищій вершині поселення, а саме будівництво тривало понад 400 років. Збоку видно дзвіницю, реконструйовану у XVIII столітті. На фундаменті будівлі можна прочитати докладну інформацію у тому, що спочатку будова розташовувалося ліворуч, а чи не праворуч, як зараз, і було піднято 1740 року. У давнину тут розташовувався Замок заможних феодалів, про що зараз нагадує лише донжон, що зберігся, з якого в XVIII столітті зробили приміщення для адміністрації міста. На самій дзвіниці знаходиться дзвін, переплавлений через 2 століття після створення – у XVII столітті на нього нанесли інтригуючі слова «Настав час пробудження». Взагалі Сен-Поль-де-Ванс рясніє різними капличками та церквами.
Особливості міста
Саме місто хоч і невеликих розмірів, але має пару площ та колодязів-фонтанів. На головній площі Сен-Поль-де-Ванса, де раніше був ринок, знаходиться зараз Великий Фонтан XIX століття в стилі Прованс. Цей фонтан є одночасно і колодязем, що дає місцевим жителям питну воду, що надходить із верхів’я Мільвана. Є ще одна криниця на площі Пляссет, яка потопає в красі будиночків XVII століття, збудованих у панівному тоді стилі ренесанс.
Вулички в маленькому містечку, природно, теж дуже вузькі, що надає їм особливої привабливості. Вони сповнені різних ресторанчиків та кафе на будь-який смак та гаманець. Іноді у містечку проводяться цікаві виставки, ярмарки, продажі, пов’язані зі святами чи подіями – загалом усе неймовірно зачаровує та закликає до відвідин.
Хто побував хоч раз у цих приголомшливих місцях – Вердонській ущелині та містечку Сен-Поль-де-Ванс, захоче повернутися сюди знову і знову, а тільки той, хто має намір здійснити поїздку, ніколи не пошкодує про прийняте рішення відвідати ці дві перлини Франції.
Михаил12.07.2022
Минулої статті про чудову комуну Сен-Жан-Кап-Ферра було розказано: як дістатися міста-курорту, кілька історичних моментів, а також якісь незвичайні пам’ятки можна тут відвідати. Продовжуємо знайомство з черговим чудовим куточком Лазурного берега.
Найкращий час для подорожі до чудового краю
Ця французька комуна хороша у будь-який сезон року і вдень, і вночі. Але найбільш чарівним містечко стає в літній та оксамитовий період.
Вже із середини весни тут стає тепло. Хоч плавати ще й не варто, але можна прогулятися парками та набережними, насолодитися місцевими стравами та вийти в море під вітрилом на яхті.
У травневу пору містечко огортається квітучою зеленню, цей час найкраще підходить для мальовничих фотосесій та чудових пікніків.
Саме початок літнього сезону можуть затьмарити дощові дні, хоча є й ті, хто не боїться вирушити в плавання в першій декаді червня, коли сонечко трохи вже прогріло морську воду, яка тут напрочуд чиста. Тут немає ні підводних течій, що піднімають пісок та мул, ні квітучих водоростей.
Найкращим часом для відпустки тут вважається кінець літа та початок осені. До серпня кількість мандрівників зменшується. Морські води ще теплі, а ночі не спекотні. Така погода так і манить відпочивати на м’якому пляжному пісочку цілий день.
Осінній та зимовий періоди в Сен-Жан-Кап-Ферра не дуже холодні та досить м’які. Дні бувають похмурими і іноді супроводжуються дощами, переважно без погодних катаклізмів. Багато мандрівників намагаються бувати тут у різні пори року.
Кулінарні напрямки курорту
Кухня на курорті відрізняється різноманітністю та може догодити будь-якому гурману.
- Європейські страви. Тут воєдино сплітаються місцева та континентальна кухні. Це ідеальний варіант для тих, хто не хоче ризикувати та куштувати екзотичні страви.
- Середземноморські страви. Приблизно такі самі, як і європейські, які мають свої середземноморські нотки.
- Прованські страви. Це їжа для гурманів, які бажають насолодитися найкращими місцевими гастрономічними вишукуваннями комуни.
Для тих, хто хоче скуштувати саме місцеві страви, необхідно загострити увагу на морепродуктах, які тут завжди найсвіжіші та найякісніші. Якщо екзотичні страви не входять у плани, можна обійтися просто вареними раками чи відмінним рибним стейком на грилі. Ще варто приділити увагу великим креветкам із лимонним соком, які тут і смажать, і запікають.
У Кап-Ферра чудово готують знаменитий салат Ніцци – нісуаз, який названий на її честь. На думку знаменитого Гордона Рамсі, цей салат є одним із найкращих салатів літньої пори. А також він визнаний досить складною стравою свого типу в світі.
Бажаючі поїсти простеньку та ситну страву французької кухні, повинні звернути увагу на знаменитий відкритий пиріг «Пісаладьєр». У нього незвичайна просочена начинка, що розкривається від поєднання найсвіжіших анчоусів і кращої оливкової олії.
Пісаладьєр подають іноді відразу з духовки, а часом у холодному вигляді, але в будь-якому випадку він може виступати як основна окрема страва і як чудова закуска.
«Фарсі» – відмінна місцева страва, що однозначно заслуговує на увагу. Воно має на увазі помідори, кабачки і баклажани, фаршировані м’ясом. Готують страву в духовці та недовго. Ця проста на перший погляд страва насправді дуже ситна і, як не дивно, такою чудовою вона виходить виключно в межах комуни.
Уславлений рататуй теж подається у місцевих кафе та ресторанах. Цьому овочевому шедевру приніс популярність знаменитий мультфільм з такою самою назвою. І не дарма. Ця страва натуральна і неймовірно корисна, до того ж її вигадали саме в цьому куточку Франції.
Ще треба враховувати, що найчастіше рататуй приносять на великих сковородах великих компаній. Так що, замовляючи його, варто уточнити величину порції, щоб не помилитися.
Суп з пісту – це бульйон, зварений на беконі з безліччю прянощів. Спеції підібрані ідеально, доповнюючи одна одну та розкриваючи смак. Родзинкою даного супу є соус пісту – це один із видів песто, рецепт практично не відрізняється, крім того, що при приготуванні пісту не використовують горіхи.
Доб нісуаз – варто замовити цю страву, якщо необхідно ситно підкріпитися. Готують його з найкращих шматків яловичини, яку маринують у червоному вині цілих 3 дні, це робить м’ясо найніжнішим, і здається, що воно буквально тане у роті.
Якщо потрібне невелике перекушування, а не різноманітні страви, то можна замовити нарізки з м’яса та сирів.
Любителям солодкого припаде до смаку тропезьен – ця дуже м’яка булочка відома завдяки французькій актрисі Бріджіт Бардо, яка обожнювала цей десерт і мала пряме відношення до його створення. Булочка дивує м’яким тестом і солодкою вершковою начинкою, до того ж вона вся просочена сиропом.
Крім чудових булочок в комуні можна насолодитися величезною кількістю зацукрованих фруктів, які тут підносять тонко нарізавши, після чого будь-яке блюдо набуває вишуканості і виглядає як справжній шедевр.
Природно, цей курорт, як і інші регіони Франції, славиться своїми прекрасними винами. Найбільше тут робиться акцент на червоні, але можна відшукати і білі, і рожеві вина. А ще тут можна насолодитися справжнісіньким і чудовим шампанським.
Для тих, хто віддає перевагу безалкогольним напоям, можна взяти чашку кави або гарячого шоколаду, а для прохолодних осінніх і зимових вечорів відмінно підійде глінтвейн. Його в місті готують безліччю способів. Ще в Сен-Жан-Кап-Ферра майже в кожному кафе можна замовити чудовий какао. Але ось з чаєм тут справи куди сумніші. Зате його можна замінити безліччю безалкогольних коктейлів на будь-який смак.
У теплу пору в місті можна насолодитися домашніми лимонами, які можна додавати в страви та напої, до того ж зараз дуже великий акцент робиться на корисні та натуральні смузі та фреші, виготовлені зі справжніх фруктів.
Чим зайнятися на курорті
Спочатку може здатися, що в Кап-Ферра досить нудно, але це не так, тут достатньо місць і способів, щоб розважитися і розвіятися.
- Тут варто погуляти громадськими стежками і просто комуною. Хоча сама територія і не дуже велика – всього 2,5 квадратних кілометра, зате можна за один день обійти всі визначні пам’ятки.
- Відмінною ідеєю для приємного та пам’ятного проведення часу може стати фотосесія. Тут навіть не варто турбуватися про те, щоб зловити гарний ракурс і світло, тому що більшість особняків і шедеврів архітектури стоять на пагорбах і зазвичай чудово освітлені. Навіть мальовнича зелень, що росте поруч, не закриває сонячні промені, а лише дає насолодитися мандрівникам переливами світла. Вечорами ж можна знімати пам’ятники та пам’ятки завдяки яскравому підсвічуванню, що дивно перетворює Кап-Ферра в темряві.
- Варто спробувати відвідати затишні куточки міста, які не так схильні до напливів мандрівників, наприклад, старовинний маяк. Ще можна пройтися місцевими двориками, які приймають відвідувачів, біля них вийдуть неймовірно вдалі та незвичайні фотографії.
- Якщо перебування в Сен-Жан-Кап-Ферра збіглося за часом з «Балом квітів», який тут проходить у серпні, то можна спостерігати цей захід з боку глядача. На жаль, брати у ньому участь можуть лише запрошені.
- Можна з екскурсією прогулятися таким чудовим містечком. І, до речі, саме в Кап-Ферра актриса Грейс Келлі зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком – принцом Монако. А в минулому столітті в цих місцях проживала герцогиня Мальборо, яка славиться своєю красою, чудовими манерами та вихованням. Звичайно, і своїм походженням. На екскурсії можна послухати історії про її кохання. Наприклад, про те, що коли знатній особі було лише 17 років, вона підкорила серце полковника Жака Бальсана, але повінчатися вони змогли лише майже через чверть століття – через 27 років.
- У місті є Зоологічний сад, який насправді є незвичайним парком, адже він розташований на місці колись осушеної водойми. Тут можна нескінченно милуватися безлічю різноманітних тварин, зібраних з усіх куточків світу.
- Варто пройтися до каплиці святого Оспіса. Хоча сама будівля досить аскетична, зате на шляху є можливість насолодитися відмінними краєвидами.
- Можна сходити на рибалку чи прогулятися до моря.
- Околиці курорту досить цікаві, тому можна сміливо вирушати на екскурсію провінцією.
- Тепла погода та гарячий пісок безперечно принесуть масу задоволення під час відпочинку на будь-якому з пляжів, де все впорядковано та комфортно.
- У тих, кому по серцю унікальний та активний відпочинок у вигляді шопінгу, є можливість відправитися штурмувати магазини та торгові центри міста.
Питання проживання. Вартість
Оскільки Кап-Ферра знаходиться на Блакитному березі, то відразу ясно, що в місті ніч може обійтися близько 500 євро і це мінімум для готелю з чотирма зірками. Можна, звичайно, взяти номер і в тризірковому готелі, в крайньому випадку в місті є заклади і з двома зірками. Але навіть там номери вартістю від 100 євро обмежені. Тому для тих, хто сподівається на бюджетну відпустку, варто пошукати в інше місце для відпочинку.
У місті немає багатоповерхових будинків, де можна зняти квартиру в оренду. Тут власники пропонують особняки: і в оренду, і для покупки. Але придбати або зняти тут нерухомість під силу лише дуже багатим та фінансово-незалежним громадянам. Оренда особняка на 7 днів може коштувати близько 10 тисяч євро, і це ще не дуже дорого.
Всі об’єкти нерухомості, що продаються, мають чітку вартість, але знайти житло з ціною менше одного або навіть декількох мільйонів дуже проблематично. Це логічно, оскільки місто відоме своїми дорогими віллами та заміськими будинками. І з кожним роком вартість нерухомості в Кап-Ферра все вище та вище. Але володіння житлоплощею Лазурного берега – явний показник статусу та спроможності.
Заробіток у Кап-Ферра
На курорт їдуть не за доходами, а для того, щоб витратити гроші, іноді у непристойних обсягах. Але все ж таки тут можна і підзаробити. Типовим способом отримання доходу тут є здавання в оренду об’єктів нерухомості, але здають не лише житло, яке розташоване у місті, а й у провінції. Чим популярнішим стає курорт, тим більше дорожчає житло в ньому та передмісті.
Але скільки нерухомість не дорожчала б, серед орендарів попит на неї не згасає. Винаймають житло дуже забезпечені громадяни, яких не сильно зачіпають економічні кризи, не позначаючись на їхньому фінансовому становищі.
З приводу влаштування на роботу – вакансії краще пошукати в Ніцці, та й знаходиться вона недалеко. А якщо є автомобіль, то дорога туди не займе більше 20 хвилин навіть за невеликих пробок.
Фестивалі та заходи у Сан-Жан-Кап-Ферра
Крім «Балу квітів», про яке вже йшлося, у місті не проходять масові урочистості, засновані в Кап-Ферра. На околицях проводять державні та міжнаціональні заходи. Здебільшого, громадяни, які воліють відпочивати голосно та з розмахом, вирушають на свята до Ніцци. Саме там найчастіше справляють Новий рік, Різдво та день народження.
Може у Кап-Ферра і не проходять величезні свята та фестивалі, зате тут затишно, комфортно та спокійно – хіба це не є чудовою перевагою для відпочинку?
Місцевий менталітет комуни
Культурні та емоційні особливості мешканців містечка безпосередньо залежать від їхнього соціального статусу. У Сен-Жан-Кап-Ферра завжди приймуть із розпростертими обіймами кожного фінансово-незалежного громадянина, але тільки якщо він підтвердив легальність своїх коштів. Державна влада останнім часом ще сильніше стурбована проблемами відмивання грошей і намагається взяти ситуацію під контроль.
В решті аспектів до нерезидентів питань немає. Комуна абсолютно толерантна, політкоректна і не боїться нічого нового та чужорідного. Тут поважають недоторканність особистого життя, тому не варто переживати, що можуть вкотре потурбувати.
Місцеве населення не збиратиме чуток і пліток, щоб дізнатися щось про людину. Якщо така необхідність виникне, то всю потрібну інформацію вони отримають із доступних та легальних джерел, не завдаючи нікому проблем.
Якщо виникне бажання поговорити з кимось, необхідно враховувати:
- Скарги на проблеми – не найкраща тема для розмови, як і обговорення фінансів та особистого життя.
- Вихвалятися теж не варто, адже невідомо ким може виявитися співрозмовник.
- Розмова має бути цікавою всім, хто в ній бере участь, а також не слід говорити одному і за всіх.
- Корисними зв’язками на курорті особливо не розживешся, не факт, що новий знайомий вирішить продовжити спілкування після відпочинку в Сен-Жан-Кап-Ферра.
- До російських громадян тут може бути упереджене ставлення через політичні відносини Росії та Франції.
- Якщо хочеться завести друга на час відпочинку, можна знайти собі хобі – це відмінний привід і загальна тема для спілкування.
- І на закінчення: найпростіші правила поведінки та етикету будуть дуже доречними.
Придбання нерухомості у комуні
Найпоширеніші види нерухомості тут – особняки та готелі. Адже Кап-Ферра – це першокласний курорт, що славиться своїми розкішними віллами та готелями. І останні роки територія міста стала активно забудовуватись. Це стосується і провінцій.
Там звели котеджі, які продають не за кілька сотень мільйонів євро, але все ж таки варто пам’ятати, що комуна з дорожнечі житла на Лазурному березі стоїть на наступному після Князівства Монако місці.
І потрібно добре все обміркувати і прорахувати, перш ніж приймати рішення про придбання нерухомості в такому дорогому та елітному куточку Франції.
Життя на курорті
Кап-Ферра ідеально підходить для відпустки, в якій можна відпочити і відірватися на вечірках, а також вдосталь насолодитися чудовими пейзажами і незвичайними пляжами. Комуна – найкраще місце для елітних та розкішних заходів.
Збудувати тут кар’єру неймовірно складно. Кращий вид місцевого заняття – це готельний бізнес або ресторанний. Але варто розуміти, що без належних умінь та навичок, здатних заманити клієнтів, вижити буде дуже непросто. Адже у Кап-Ферра все має бути найкраще – унікальні страви та кваліфікований персонал. На всі місця тут величезний конкурс, який зазвичай не під силу нерезидентам країни.
У місті дуже проблематично організувати власну справу – майже всі ніші вже зайняті, а найм співробітників дуже скрутний. З цієї причини більшість бізнесменів вважають за краще працювати в Ніцці, а в Сен-Жан-Кап-Ферре купувати житло: заміські будинки або елітні особняки.
Але в плані економіки це місто на диво стабільне. Ще тут чудова екологія та низький рівень злочинності. Через велике скупчення багатих людей і небагатьох місцевих жителів число правопорушень і злочинів неймовірно мало. Міське поліцейське управління тримає все під контролем.
Враховуючи всі описані у статті переваги, купити житло в такому незвичайному чудовому місці, як Кап-Ферра, точно варто. Це досить вигідне інвестування власних коштів, здатне захистити фінанси. До того ж володіння житлоплощею у цьому місті – це дуже престижно. Придбання житла тут – на Лазурному березі – не дає гарантії на отримання посвідки на проживання чи паспорта Франції.
Але наявність нерухомості в особистому володінні у цьому департаменті є величезною перевагою при зверненні за ВНП. І покупка власності на даному курорті з легкістю може змінити життя на краще.
Михаил20.06.2022
Стародавня Франція зберігає у собі як стародавні пам’ятки культури, просякнуті історією і духом Середньовіччя аж до заснування, а й безліч природних пам’яток, яких неможливо відірвати погляд. Вони захоплюють і вражають своєю пишністю не менше, ніж рукотворні шедеври знаменитих архітекторів, майстрів та інженерів.
