Відпочиваючи на Лазурному узбережжі, люди їдуть за тим, щоб насолодитися цим чудовим куточком Франції.
Незважаючи на те, що територія Лазурного узбережжя відносно невелика, проте потрібно дуже постаратися, щоб побачити все цікаве. Розваг у Французькій Рів’єрі є чимало. Тут кожен може поєднати пляжний відпочинок із культпрограмою. Крім того, за бажання можна сходити на шопінг або в нічний клуб. Оскільки міста Лазурного узбережжя розташовані недалеко один від одного, то дорога не займе багато часу.
Якщо планується подорож Лазурним узбережжям, то обов’язково слід відвідати наступні міста:
Це портове містечко, що межує з Італією. Його необхідно відвідати, щоб отримати достатню кількість вітаміну С та незабутні враження. У цьому місті французька витонченість поєднується з італійським оптимізмом, а флора незвичайної краси надає Ментону екзотичність. Це місто французи ще називають батьківщиною цитрусових. Завдяки такому м’якому кліматичному поясу, цитрусовим у цих околицях дуже комфортно, внаслідок чого вони приносять плоди цілий рік. У будь-якому кафе кожен охочий може скуштувати напої та страви з цитрусових.
Містом можна ходити багато годин поспіль, оскільки тут є старовинні храми, замки і фортеця, розташована біля пристані, які вражають своєю красою не менше, ніж сквери.
Місцевим мешканцям встановлюють на вікна спеціальні віконниці, оскільки сонце у цих краях світить цілий рік. Російським мандрівникам такі проблеми невідомі. Саме тому вони отримують велике задоволення від хорошої погоди. Крім того, тут є безліч розваг, де кожен може знайти на свій смак. Відвідуючи це місто, обов’язково відвідайте Англійську набережну. Так, у ХIХ столітті англійці гідно оцінили цю місцевість і стали поступово викуповувати її ділянки.
Незабаром скромна стежка перетворилася на прогулянкову зону. Сьогодні по один бік розташовані розкішні готелі з бутіками, а по другий – хлюпається море. Для любителів старовини тут розташовані будинки, зведені в різних століттях. Тому обов’язково потрібно відвідати старе місто, де знаходяться церкви, форт і дві годинникові вежі. Також не варто залишити поза увагою дивовижні колекції живопису, що зберігаються в Музеї Шагала.
Незалежна князівська держава також належить до Блакитного берега. Так, на території Монте-Карло знаходиться гральний заклад, який також не можна залишити без уваги. Вхід тут безкоштовний, початковий внесок незначний, а фішки турист може забрати як сувенір.
Молоде курортне містечко, що набуло високої популярності у молоді. Музика тут ніколи не вщухає. Так, під теплим французьким небом з’явилася низка клубів, гральних закладів, ресторанів та модних бутіків. Після відвідування нічного клубу можна відпочити на чудових піщаних пляжах, оповитих мальовничими соснами.
Колись рибальське село перетворилося на найгламурніше місце, при цьому зуміло зберегти сільський комфорт і душевність. Старовинна пристань перетворилася на стоянку для білих яхт. На одній з них можна зробити незабутню прогулянку.
Якщо є обмеження часу, то не потрібно поспішати побачити все і відразу. Потрібно залишити день, щоб спокійно прогулятися затишними вуличками Рів’єри, а також поторгуватися або спробувати французьку кухню.
Крім того, тут можна знайти свої улюблені місця та культурні надбання, про які ніде не згадується.
Всі вершки суспільства люблять Французьку Рів’єру, але й ми не пропустимо момент оцінити десятку розкішних та дивовижних місць, де збирається еліта. По курсу – Канни, Ментон, Монако, Прованс та інші міста.
Безпосередньо біля кордону з Італією потопає у чудових садах Ментон. Колірна гама будинків асоціюється з багатоярусним лимонно-мандариновим тортом. Не менше захоплення спровокує і шлях сюди, оскільки шосе Ніцца – Ментон на все життя залишить відбиток приємних спогадів від подорожі. При плануванні поїздки необхідно враховувати, що місто славиться безліччю цікавих місць, серед яких обов’язково слід відвідати місцеві булочні, кондитерські та зал одружень. У булочній турист може спробувати лимонний тарт, який має дуже ніжний смак і прямо тане в роті.
Щодо зали одруження, то це справжня ікона інтелектуалів. Над її розписом працював сам Жан Кокто, який був художником та письменником, який дотримувався вільного способу життя. Робота з оформлення зали одруження вийшла досить суперечливою. У центральній частині архітектурної композиції – ода коханню, проте на стелі та стінових поверхнях зображення аж ніяк не святкове: знищення кентаврів, боротьба ангела, весільне гуляння у стилістиці східного базару. Прогулюючись набережною, можна побачити ще два твори Кокто: старовинний бастіон і павільйон, виконаний у футуристичному стилі.
Не менш прекрасними місцями для відвідування є парки і дивовижні сади Ментона, які по праву заслуговують на звання унікального твору мистецтва. Так, у Парку дю Піан або де Коломб’єр можна добре провести день, насолоджуючись дивовижними краєвидами.
Рокбрюн-Кап-Мартен – це невелике французьке містечко, розташоване між Ментоном та незалежною князівською державою Монако. Біля його узбережжя потонув один із великих архітекторів – Ле Корбюзьє. За своє життя він багато чого встиг, наприклад, побудував собі літню резиденцію, а заразом і оновив кілька сусідських будинків. Сьогодні його маєток – це єдиний музейний комплекс, який знаходиться неподалік залізничної станції. Єдиним нюансом відвідування такого музею є те, що треба заздалегідь записуватись. Найбільше вражає справляє маленька дерев’яна споруда, де Корбюзьє проводив ціле літо протягом 13 років. Його мініатюрний будиночок поставив на вуха всю архітектуру. На думку архітектора, цього цілком достатньо для життя.
Одна із дверей його будинку веде до кафе, над дизайном якого працював Корбюзьє. Як подяка власник закладу став безкоштовно годувати майстра. Сьогодні цей заклад входить до музейного комплексу, тож тут уже не пообідаєш. Зате неподалік музею знаходиться гарний ресторан, правда ціни там недешеві, але й порції досить серйозні.
Площа Казино Монте-Карло є найрозкішнішою територією на всю князівську державу, причому у самих князів Монако вона буде скромнішою. Цей гральний заклад можуть відвідувати тільки повнолітні громадяни інших міст та країн, а самим мешканцям Монако вхід сюди заборонено. Потрібно відзначити, що в казино в шортах і шльопанцях не пустять, а ось в джинсах можна легко пройти. Подивитися вестибюль або сходити в туалет можна вільно, проте якщо виникне бажання подивитися оглядовий тур даного грального закладу, доведеться заплатити 17 євро. Купуючи такий тур, клієнт отримує дві фішки вартістю по п’ять євро кожна, які можна буде просадити в ігрових автоматах.
Не виходячи із будівлі казино, турист потрапляє до Оперного театру. А вийшовши за його межі можна потрапити до парку з величезною кількістю клумб та ультрасучасних скульптур. Трохи далі знаходиться вертолітний майданчик.
Прогулюючись причалом вздовж траси Формули-1, турист потрапить у Старе місто, після чого може піднятися на гору, звідки відкривається родовий маєток Грімальді. Також тут є Океанографічний музей, який відрізняється своєю привабливістю. Особливо вражає його задній бік. Вартість квитка в музей практично така сама, як і вартість входу до казино.
Неподалік музею знаходиться собор Святого Миколая. Відлитий мармуром собор є склепом Ґрімальді. Усі квіти, що там знаходяться, дістаються Грейс Келлі. У минулому вона була кіноакторкою, але незабаром зустріла князя Монако і вийшла заміж, пожертвувавши своєю кар’єрою. Загинула Келлі, як і принцеса Діана, у автокатастрофі. Сьогодні її портрети прикрашають заклади громадського харчування та магазини.
Ез-сюр-Мер – це французька провінція, в якій народився шедевр Ніцше “Так казав Заратустра”. Згідно з повір’ями, він прожив тут 18 років і щодня спускався до моря з гірської вершини. Для тих, хто бажає повторити його шлях, то ласкаво просимо до Ез. Незважаючи на те, що з гори відкривається дивовижний вигляд, проте, таке задоволення дуже сумнівне: місцями сходи, а в деяких місцях асфальт, огорожі та пересічена місцевість. Перепад висот становить приблизно 500 м.
За часів Ніцше Ез був глухим кутом, проте тепер ця провінція заточена під туристів. Головними пам’ятками села є кам’яні лабіринти, зведені ще в Середньовіччі та міст Диявола. Вартість сувенірів у магазинчиках, страв у ресторанах, а також готельних номерів така сама, як і в Монако. Для того, щоб заощадити туристи, можуть з собою взяти багет, сир, виноград і вино, влаштувавши незабутній пікнік.
Одним з основних культурних надбань Ніцци є музей Шагала. Відвідуючи його, тут можна побачити найкращі у світі твори письменника з Вітебська. Крім того, в музеї можна знайти і колекцію творів Анатолія Жаковського, який все своє життя збирав твори художників-самородків. Якщо в галереї Шагала гості можуть відчути себе, ніби вони перебувають у храмі, то у Жаковські – як на карнавалі.
У замку Массена, Ласкарі або Вальроз також можна побачити чимало цікавих полотен та скульптур.
Приїхавши до Ніцци, необхідно хоча б один раз відвідати вечір джазової музики. Модне віяння музики прийшло з інших міст Блакитного узбережжя. Спочатку джазові композиції виконували в Антібі, потім у самій Ніцці. Щорічно у Старому місті відбувається фестиваль джазу. Традиційно його проводять влітку, проте щомісяця адміністрація організовує сейшни талановитих виконавців. Перелік заходів можна переглянути на сайті.
Нерідко у готелі Negresco проводяться різноманітні музичні заходи. Так, в оточенні роденівських скульптур та розкішних меблів, можна почути композиції не завжди відомих, але не менш талановитих виконавців. Вхід вільний, а за коктейлі доведеться викласти 16 євро. Біля Галереї Лафайєт знаходиться піано-бар Косма, де вхід також вільний, але напої коштують вдвічі дешевше.
Як правило, до 23-ї години в музичній програмі в основному джаз, блюз і шансон, а після репертуар значно гарячіше.
Неподалік Ніцци розташований Сен-Жан-Кап-Ферра. Це один із наймальовничіших куточків Блакитного узбережжя серед соснових гаїв. Величезну славу він отримав завдяки не тільки унікальній природі з розкішними бухтами, а й двом відомими усьому світу віллами: вілла Леопольда та вілла Беатріс Ефруссі-де-Ротшильд. На сьогоднішній день цей особняк є унікальним музеєм, де зібрано величезну колекцію творів мистецтва найрізноманітніших століть.
З Ніцци можна дістатися до сіл Сен-Поль-де-Ванс та Ванс. Перше село відоме каплицею Фолона, над дизайном якої працював не дуже відомий, але дуже талановитий художник Мішель Фолон. Також у цих околицях є готель «Золота Голубка», який повторює долю Попелюшки. Спочатку тут був трактир, але художники, що зачастили сюди, розраховувалися своїми картинами, через що вдалося зібрати пристойну колекцію художніх творів. Завдяки такій колекції він складе чудову конкуренцію багатьом музеям. Крім того, у цій провінції похований на сільському цвинтарі Марк Шагал.
Село Ванс славиться каплицею, яку розписував сам Анрі Матіс. То була його остання робота. У цих провінціях приємно прогулятися звивистими вуличками та ідилічними стежками, а також подивитися на архітектурні споруди. На завершення туристичного маршруту можна відвідати винні магазини або кафе-шантан.
Канб-сюр-Ме6р – це приміське містечко Ніцци, де можна зробити покупки. Ця місцевість поєднує в собі зіркові бренди та сучасне мистецтво. Торговий центр, де можна придбати брендові речі, був побудований у формі коробки, з якої видніється голова людини, а на самій голові знаходиться ще одна коробка, тільки менших розмірів. Автором такої архітектурної споруди виступив Сашко Сосно. У його роботі також є ще одне творіння, яке знаходиться в Ніцці недалеко від Галереї сучасного мистецтва. Прогулюючись Polygone Riviera, як по бієнале, кожен турист зможе побачити роботи Пабло Рейносо, Вень Ду, Сезара, Ентоні Громлі та багатьох інших відомих діячів культури XXI століття. На території галереї присутні пальми, кипариси та оливи.
Для тих, хто не цікавиться шопінгом та ультрасучасним мистецтвом, передбачені інші архітектурні будови – палац Ґрімальді та музей Ренуара.
Однією із найбільших укріплень на французькому узбережжі є Форт Карре. Він чудово захищає вхід до розкішної бухти Антіба. Фортеця має форму п’ятикутної зірки і знаходиться за 30 хвилин ходьби від центральної частини міста.
А сам Антіб не менш прекрасний. Завдяки своїй привабливості він неодноразово був зображений на картинах Месонье, Пікассо і Моне. На набережній, а також інших точках міста можна зустріти репродукції картин цих великих художників. У 40-х роках у ньому мешкав сам Пабло Пікассо, роботи якого було подаровано місту. З його творінь зробили музей у замку з чудовою терасою, що виводить до морського узбережжя.
Після відвідування музею Пікассо непогано б спуститися в підвальне приміщення ще однієї галереї. Знаходиться це за п’ять хвилин від Провансальського ринку. На вигляд заклад схожий на звичайнісіньку продуктову лавку, але присутня вивіска не дасть можливість збитися з шляху. Тут можна буде познайомитися з історією появи абсенту, а бармен продемонструє, як правильно вживати цей напій. Правила закладу кажуть: більше трьох чарок своїм відвідувачам не наливати.
Крім того, це містечко буде цікаве любителям яхт, оскільки саме тут знаходиться один із великих яхтових портів. Більше того, тут можна не тільки помилуватися чудовими білими яхтами, але ще й покататися на них.
Антіб є одним з небагатьох французьких курортних містечок, яке чудово підійде для відпочинку з дітьми. Так, аквапарк «Меріленд», Місяць-парк та Долина метеликів зроблять ваш відпочинок із сім’єю незабутнім.
Для тих, хто віддає перевагу активному відпочинку, можуть скористатися такими видами слуг: дайвінг, водні лижі та інші розваги на воді.
На вигляд Палац фестивалів виглядає не дуже красиво, проте через нього проходять усі: побачити наочні сходи, якими піднімаються зірки, помірятися долоньками зі зліпками долонь своїх кумирів. Крім того, турист має можливість відвідати офіс туризму та відшукати там фотозону, яка стилізована під церемонію нагородження пальмових гілок. У Каннах є чимало чудових муралів на тему кінематографа. Найяскравіший мурал знаходиться недалеко від мерії, а один з них веде прямо на фешенебельний район Канн, що називається Каліфорнія. Варто зазначити, що таких районів тут кілька, але тільки Каліфорнія розташована в пішій доступності. Турист, який опинився в цьому районі, має можливість неспішно прогулятися і на власні очі побачити шикарні вілли знаменитостей та інших заможних людей.
Це чудове місце, адже автомобілі зустрічаються рідко, а люди ще рідше.
Грасс – це дивовижне містечко Франції, яке було описано Патріком Зюскіндом у «Парфумері». Він і зараз по-особливому пахне. На вулицях міста так і тягнеться шлейф ароматних парфумів. Однак якщо зайти в найпохмуріші закутки, то можна відчути важке і сперте повітря епохи Середньовіччя. Грас є парфумерною столицею Європи протягом кількох століть. Знамениті на весь світ духи “Шанель №5” були створені саме у цьому французькому місті.
Ще не доїжджаючи до міста можна помітити самогонні апарати, що стоять на узбіччі. Це ні що інше, як дистилятори. Сьогодні придорожні дистилятори, що стоять на узбіччі, виконують декоративну функцію. Але існують і такі, що досі перебувають у робочому стані. Більше того, у Грасі функціонують три великі фабрики та безліч артезіанських мануфактур. Відвідування фабрики з екскурсією є абсолютно безкоштовним. Розрахунок тут дуже простий: всі відвідувачі після огляду заводу закупляться парфумерною продукцією. Також у туристичних офісах гості можуть взяти буклети зі знижкою на парфуми будь-якої з фабрик. Фабрика, розташована у центральній частині міста, приймає основний потік туристів з усього світу. Але якщо гостям не вистачить екскурсій, то вони мають можливість відвідати Музей парфумерії, але вже за додаткову плату.