Новости искусства Франции

Михаил07.06.2022
s1200-3.jpg

1min382

У сучасному суспільстві люди не замислюючись, користуються такими предметами, як електрична праска, велосипед, олівець, пірнають з аквалангом на морське дно, шиють одяг з різних видів тканини, звично додають у салати майонез… І навіть не здогадуються, що всі ці предмети та технології були відкриті та розроблені великими французькими винахідниками.

 

Ткацький верстат Жаккарда

На початку XIX століття ткач винахідник Жозеф Марі Жаккар покращив старий ткацький верстат ручного застосування. Він створив новітнє обладнання, що сприяє особливому виробленню тканин великим візерунком. Завдяки подібному незвичайному винаходу, на виставці у столиці Франції Парижі його помітили та запросили попрацювати до Консерваторії мистецтва та ремесла (нині Музей). Пізніше Жозеф Жаккар спорудив ще один унікальний верстат теж для створення чудових тканих візерунків, який почали масово використовувати на ткацьких фабриках.

 

Газовий двигун Ленуару

Мрії юного Жана Жозефа Етьєна Ленуара не судилося збутися. Батько хлопчика, бельгійський підприємець, помер дуже рано, Восьмирічний Етьєн змушений був вирушити пішки до Парижа і працювати простим офіціантом, замість того, щоб пізнавати науки та навчатися на інженера, як завжди мріяв. Постійними клієнтами паризького ресторанчика, в якому працював юнак, були інженери та механіки, які мають власні майстерні.

Ось так, підносячи напої та страви, юнак перейнявся дилемами майстрів, робітників. Вже тоді в його думках почала з’являтися грандіозна ідея розробки та втілення в життя такого апарату, як справжній двигун. Жан Етьєн подався в механіки, працюючи один і ремонтуючи, що доведеться – візки, кухонне приладдя та інші подібні предмети. Найперший досвід створення двигуна виявився вдалим і безшумним, вразивши і самого Жан Етьєна, і італійця Маріноні, який спонсорує винахідника-початківця. Зразок мав і вагомий мінус – він дуже скоро нагрівався. Через юридичні проблеми та сварки з Мариноні, розробку Ленуара опечатали. Подібна подія змусила винахідника замислитися над створенням особистої компанії. Незабаром було відкрито фірму з виробництва двигунів на газі “Ленуар і Ко”. Двигун Етьєна параметрами чотири кінські сили випускали у Франції такі компанії як «Готьє», «Маріноні» і «Лефевр», а також німецька компанія «Кун». До 60-го року XIX століття Жан Жозеф Етьєн Ленуар зміг запатентувати створений агрегат.

У цей же рік відбулося знайомство з німецьким інженером Отто, який пізніше, об’єднавшись з Лонгіна, відкрив компанію з випуску подібних двигунів. Винаходи Жана Жозефа Етьєна Ленуара захоплювали всіх на виставці в Парижі 1852 року.

 

Як дихати під водою

Навряд чи хтось не знає знаменитого дослідника Світового океану Жака Іва Кусто. А в середині XX століття він з Емілем Ганьяном створив унікальний пристрій, що допомагає дихати під водою – акваланг. Незабаром буквально через три роки почався масовий випуск аквалангів. Любов Кусто до підводного світу, його вивчення та осягнення глибини спонукало його зробити й інші першовідкриття, такі як маленький підводний човен та різноманітні камери, призначені для зйомки під водою.

 

Соус «останніх запасів»

Знаменитий майонез вигадали зовсім випадково, просто одному кухареві вкрай пощастило. У середині XVIII століття англійські війська брали в облогу містечко Маон на острові Менорка. У французьких солдатів, що розташувалися в порту Маона, почали закінчуватися їстівні запаси, залишалися лише яйця та оливкова олія. Щодня подавалися страви з яєць – омлет та яєчня. Офіцери обурювалися, вони не звикли до такої убогої трапези і тоді командир французької армії Рішельє зажадав створити з яєць та олії зовсім нову страву. Успішному кухареві спала на думку цікава ідея збити яйця та оливкову олію, приправивши все спеціями. Нова незвичайна страва припала до смаку, і такий соус назвали майонез на честь порту міста – маонський. Ім’я кухаря-щасливчика не збереглося в історії, а соус став відомим і затребуваним у всьому світі не лише через цікавий смак, а й свою поживність.

 

Гальванічне джерело енергії

Уродженець Італії Алессандро Вольт створив першу батарейку ще 1800 року. Пізніше, майже через 60 років її поліпшив французький вчений Гастон Плант, подарувавши людству акумуляторні батареї. Та й останнім удосконаленням винаходу стало створення сухої батареї французьким винахідником Жоржем Лекраншем.

 

Прилад для вимірювання атмосферного тиску

Перший ртутний барометр був розроблений учнем знаменитого Галілео Галілея Еванджеліста Торрічеллі. Пізніше французький винахідник Люсьєн Віді виявив світу анероїдний пристрій, що допомагає виміряти атмосферний тиск.

 

Дідусь велосипеда

Селерифер – така дивна назва має перший засіб пересування без кінської тяги, своєрідний двоколісний самокат на рамі та без керма, від якого пішли велосипеди. Автором пристрою став якийсь граф де Сіврак. Але в деяких джерелах йдеться , Що насправді сам граф та його винахід ніколи не існували – це міф, який вигадав журналіст Луї Бодрі, щоб прикрасити свою статтю про історію створення велосипеда. Однак французький винахідник П’єр Лалман, взявши за основу перші розробки подібних велосипедів німецьких та англійських колег, оснастив свою модель педалями та надав їй більш сучасного вигляду.

 

Шовк із бавовни

Віскозу, тканину, названу штучним шовком і одержувану з відпрацьованої бавовни, деревної стружки та тріски придумав Жорж Одемар, хімік зі Швейцарії, але покращив цей спосіб виготовлення ниток саме французький діяч, підприємець граф Іллер Берінго де Шардоне.

 

Заміняючи одне одного. Деталі для зброї

Знаменитий виробник зброї Оноре Блан вперше застосував взаємозамінні деталі до створених самотужки мушкетів, продемонструвавши їх публіці наприкінці XVIII століття. На жаль, розробку подібних мушкетів закрили державні діячі Франції, які зазнали фінансових збитків, на тлі того, що зібрати мушкет стало просто для будь-якого з підручних матеріалів, не виходячи з дому.

 

Перші олівці

Перші олівці були створені ще XVI столітті після знаходження викопного графіту англійськими діячами. До кінця XVIII століття Ніколя-Жак Конт, офіцер війська Наполеона, отримав патент створення олівців необхідної м’якості шляхом використання порошку з графіту, попередньо обпаленого і змішаного з глиною у необхідних частках.

Цей спосіб сильно відрізнявся від англійської, де графіт пилили на пласти, потім на стрижні, після поміщаючи дерев’яні тримачі, що витесали руками.

 

Вимірювання довжини

Використовувані сьогодні метри і сантиметри були введені у вимірювальну систему французами. Тільки спочатку поняття метр було не сто сантиметрів, а неймовірним числом, що характеризується довжинами хвиль, а пізніше відстанню проходження світла за певний час.

 

Небезпечна праска

Перша праска, що нагрівається електрикою, була розроблена французьким ученим, чиє ім’я не набуло популярності. Ймовірно, його винахід не набув популярності через небезпечний спосіб нагрівання – дугу між електродами з вугілля.


Михаил01.06.2022
Foto-2.jpg

1min385

Открытия, прославившие Францию
В современном обществе люди не задумываясь пользуются такими предметами, как электрический утюг, велосипед, карандаш, смотрят кинофильмы, делают фотографии на память, привычно добавляют в салаты майонез…Многие даже не подозревают, что все эти предметы и технологии были открыты и разработаны великими французскими изобретателями.
Магия кино
Знаменитые братья Люмьер, Огюст и Луи, подарили человечеству волшебный мир кинематографа, дали возможность людям расслабиться вечером перед телевизором.
Родиной братьев Люмьер считается Безансон, что расположен на востоке Франции. Позднее вся семья перебралась в Лион, где у главы семейства была собственная фирма, занимающаяся производством фотопластинок. Именно там братья и начали свою работу, позднее создав настоящий собственный фильм. Хотя по образованию Огюст Люмьер был менеджером, а Луи – физиком, это не помешало стать им великими изобретателями.
13.02.1895 г. – патент «кинематографа» братьев Люмьер. Увлекшись «живыми картинками» еще в 1892 году, Огюст и Луи не остановились. И уже 19 марта 1895 года они сняли свой собственный первый в истории фильм. Луи, при помощи брата и его финансов сделал еще несколько небольших, но значимых изобретений. Как ни странно, сами Люмьер не посчитали свое запатентованное детище чем-то важным, решив, что в дальнейшем, у кинематографа нет будущего. Остановив разработки, они распродали патенты.
После успехов кинематографа Луи Люмьер начал работать в направлении цветных фотоснимков. Изобретя в 1903 году новейший и небывалый в истории способ получения цветных снимков, названный «Автохром», Луи смог выпустить его в массовую продажу уже к 1907 году. Почти 30 лет «Автохром» был уникальной возможностью, доступной большинству людей, сделать цветные снимки. Фирма братьев Люмьер была самым основным производителем фотопринадлежностей. Благодаря заслугам, Луи избрали членом Французской Академии Наук в 1919 году. Всего братья сняли порядка 1800 фильмов, некоторые из которых идут не больше одной минуты, и в середине XX века передали их в главный мировой киноархив Парижа – в синематеку.
Освещение и декор
Люстра, значимое открытие Франции, сложно найти осветительный объект удобнее, который способен и озарить комнату и одновременно украсить ее. Верно подобранная люстра, подходящая дизайну и обстановке дома, может поразить, придав привычной обстановке новую великолепную атмосферу и уют, заставив посмотреть на свое жилище совершенно новым взглядом. Ничто не может сравниться с люстрами по многообразию ее видов. Их устанавливают во всех комнатах и помещениях дома. Производят люстры из различных материалов, используя в создании даже драгоценные металлы. Также отделывают их хрусталем, стеклом, разной степени прозрачности и разнообразных оттенков. Порой применяют и ткани, и дерево, и пластмассу, украшая драгоценными камнями, творя красоту и изысканность.
Значение слова «люстра» очень понятно и просто – «освещать», но появилось оно у французов гораздо позже, в XVII столетии. Раньше так называли хрустальные лампы, прикрепленные к потолку, но потом люстрами стали называть все осветительные потолочные объекты. Чтобы увеличить яркость света от огня, начали применять блестящие пластины из металла. Подобные приспособления крепили к стенам, оснащая свечами. Такие осветительные приборы венчались фамильными гербами и вензелями.
Путь наверх
1783 год стал значимым в жизни братьев Монгольфье, они смогли поднять в воздух аэростат на основе горячего воздуха. Годом ранее знаменитый ученый Франции Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд написал о том, что получено конечное доказательство того, что с помощью машущих крыльев невозможно поднять и держать человека в воздухе, как и при применении пустотелых предметов. Так что братья Монгольфье не только показали ошибочность суждений великого математика, но и смогли доказать возможность поднятия человека в воздух и полета.
Впервые воздушный шар подняли в воздух и продемонстрировали 05.06.1783 г. Изобретение братьев было выполнено из льняного полотна, проложенного на бумажную основу и пропитанного квасцами, ниже была прикреплена плетеная корзина. Размер шара был удивителен – 15 метров, вес 200 кило, а объем составлял 2200 куб. метров. По центру корзины располагался проволочный каркас с жаровней, которая подавала горячий воздух для наполнения шара и поднятия в воздух.
Первый запуск воздушного шара проходил без пассажиров, но 21.11.1793 г. появились желающие испытать изобретение братьев, прозванное «монгольфьер». Франсуа д’Арланд и Пилатр де Розье около 30-ти минут парили в воздухе на шаре. А в начале XX века уже устраивались первые воздушные соревнования за кубок. Организатором мероприятия стал известный издатель американской газеты, миллионер Гордон Беннет.

В 30-40-ых годах необычный вид соревнований стал очень популярен в СССР. В Подмосковье был создан поселок Дирижаблестрой, который к настоящему времени превратился в город Долгопрудный, именно там поднимали в воздух примерно на 12000 метров множество газовых аэростатов и дирижаблей, отправляясь в полет до Казахстана и Сибири. Хоть интернациональных соревнований советские пилоты и не посещали, ими были установлены многочисленные рекорды.
Буквы на кончике пальца
В начале января 1809 г. в маленьком городке Франции у трудяги ремесленника и его жены родился ребенок, ставший в будущем великим педагогом Луи Брайльем. Луи было всего три годика, когда он потерял зрение, перенеся глазное воспаление, случившееся от ранения шилом во время помощи своему отцу сапожнику. На десятом году жизни Луи отправили учиться в Королевский институт для незрячих, где он был обучен игре на музыкальных инструментах. 1829 год – Луи Брайль разработал шрифт для незрячих, используя рельефные точки, этот шрифт используется и сейчас всеми странами. Но на этом Брайль не остановился и создал нотопись, чтобы учить незрячих музыке. В 1837 году выпустили книгу, написанную шрифтом Брайля – История Франции. 06.01.1852, на 43-м году жизни смерть забрала тифпедагога, и его похоронили в городке Курве, в котором он и родился. Первой книгой с использованием этого шрифта в России был «Сборник статей для детского чтения, посвященный слепым детям». Он был издан в конце XIX века героиней печатного дела Анной Адлер. Всего было выпущено сто таких сборников.


Михаил24.05.2022
0203841621086-web.jpg

1min338

Минулої подорожі Нантом ми загострили увагу на основних історичних пам’ятках цієї давньої комуни, що стала одним з шести найбільших міст Франції. Спробуємо розглянути, що це місто може запропонувати любителям свят та фестивалів сьогодні, які відкриття можуть зробити для себе гурмани та багато іншого.


Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.