Архивы В стране | Сторінка 23 з 409 | SLON

Михаил02.06.2022
297785-svetik.jpg

1min409

Дорога нерухомість Монако сповна виправдовує свої ціни, які регулярно підвищуються щороку. Привабливий теплий клімат далеко не перший у списку безлічі переваг князівства. Тут безпечно, система придбання нерухомого майна досить проста, а оподаткування дуже лояльне до нерезидентів. Розглянемо докладніше, як придбати нерухомість у Монако і що для цього потрібно.

 

Купівля нерухомості. Права та обов’язки нерезидентів

Іноземні громадяни можуть купувати будь-які об’єкти в Монако, за винятком нерухомості, що знаходиться в княжій резиденції Монако-Віль.

Придбання апартаментів у князівстві не є способом отримання посвідки на проживання, але стане відмінним аргументом при поданні заяви з інших причин. Наприклад, кожен бажаючий отримати посвідку на проживання в князівстві повинен пред’явити докази своєї спроможності та надійності.

Матеріально забезпечені особи переважно поділяють свої вкладення на інвестиції у власність та на рахунок у банку, який надається виключно тим, хто здатний дати у розпорядження банку чималу суму грошей.

 

Придбання об’єктів у власність дає нерезидентам низку переваг:

  1. Надійність угоди. Майже вся нерухомість в Монако продається тільки за допомогою агентств, тому нотаріус бере безпосередню участь в угоді.
  2. Стабільне підвищення вартості. Через обмеженість території та підвищений попит на об’єкти нерухомості в князівстві, вони регулярно зростають у ціні. Вартість квадратного метра 2020 року в Монако перевищила 47 тисяч євро, що на 52% вище, ніж 10 років тому.
  3. Громадянство для власників майна у Монако. Отримання паспорта князівства передбачено для тих, хто має посвідку на проживання 10 років.
  4. Податкова амністія. У Монако немає жодного податку з продажу власності для фізичних осіб, також відсутні податкові збори на об’єкти нерухомості, збільшення стану, право спадкування і дарування.

Ринок нерухомості Монако

Вибір об’єктів на ринку нерухомості у князівстві невеликий. Щороку тут відбувається близько 500 угод. Забудовники практично відсутні, а власники нерухомості вторинного ринку не горять бажанням розлучатися зі своєю власністю, об’єкти змінюють свого господаря не частіше ніж один раз на 20-30 років.

Для пошуку житла в Монако можна заглянути в ріелторські агенції князівства і вибрати об’єкти, які вони мають.

 

Агентства нерухомості

У Монако існує понад сотня ріелторських агенцій. Вони проводять майже 99% усіх угод із нерухомістю, оскільки приватного сектору ринку практично немає.

Кожна угода з нерухомістю має укладатися з допомогою офіційного держ. нотаріуса Монако, яких у князівстві троє. Посаду держ. нотаріуса отримати нелегко, призначення відбувається у вигляді королівського указу. Такий офіційний представник держави має бути кожному етапі угоди, від початку остаточно.

 

Етапи оформлення угоди

Перший етап. Пропозиція та передоплата

 

Заявка на купівлю об’єкта нерухомості у Князівстві подається письмово. Для придбання бажаного об’єкта у власність, а після обговорення ціни необхідно оформити домовленість офіційно – письмово.

 

Обов’язкові умови, прописані у заявці:

  • Повні дані про нерухомість;
  • Пропонована вартість;
  • Назва агенції нерухомості;
  • Строки дії пропозиції;
  • Дані про особистість покупця та його прописку;
  • Умови відстрочення договору;
  • Ціна за послуги бюро нерухомості, що лягає на клієнта.

Після підписання офіційного документа у присутності рієлтера, пропозиція передається власнику об’єкту нерухомості.

За згодою обох сторін підписується первинний договір, двостороннє зобов’язання, що передбачає всі умови майбутньої угоди та особисті дані покупця та продавця. Етап відбувається під контролем нотаріуса.

При оформленні попередньої угоди сторона, що купує, вносить обов’язковий завдаток – 10% від загальної вартості об’єкта. Сума надходить на спеціальний рахунок нотаріальної фірми або агентства нерухомості.

 

Другий етап. Оформлення основної угоди

Після укладання первинного договору нотаріус збирає всі відомості про нерухомість, юридично підтверджену інформацію та готує документи. Процес триває від двох до трьох місяців.

 

Покупець має надати наступний пакет документації:

 

  1. Документи, що містять особисту інформацію (копія паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розлучення та інші);
  2. Доказ від держави, представником якої є покупець;
  3. Підстави, що дають право покупцю бути в Монако (віза або посвідка на проживання);
  4. При оформленні угоди з комерційним об’єктом необхідна ліцензія адміністрації.

Після завершення перевірки, збору даних та підготовки документації про нерухомість нотаріусом оформляється угода купівлі-продажу. Покупець виплачує решту від вартості об’єкта.

Нерухоме майно переходить у власність покупця тільки після перерахування повної вартості на спеціальний рахунок нотаріуса або рієлтера, а той, у свою чергу, переказує гроші продавцю.

 

Третій етап. Оформлення власності

Після завершення основного правочину необхідно зареєструвати право власності у реєстраційному реєстрі. Цим займається нотаріус. Далі власник повинен застрахувати свою нову нерухомість. Комплексний пакет страхування є обов’язковим.

Найвигіднішим варіантом при спільній купівлі нерухомості в Князівстві є оформлення громадянської спільноти.

 

Угода без особистої присутності

Всі етапи купівлі-продажу можна пройти без своєї особистої участі, достатньо надати генеральну довіреність агентству ріелтерів.

 

Процес придбання об’єктів нерухомості

Придбання власності в Монако тягне за собою додаткові витрати.

  • Податковий внесок на реєстрацію власності становить 4,5% від зазначеної у договорі суми нерухомості.
  • Нотаріус за свою роботу одержує від 1,5% до 3%.
  • Оплата послуг агентства нерухомості коштує від 3% до 5%.

Якщо об’єкт купується на первинному ринку, то заплатити потрібно лише нотаріусу, оскільки вартість послуг агентства та державні внески вже входять у вартість.

 

Умови іпотечного кредитування

  • Сума іпотеки становить від 50 до 70% від оціночної суми об’єкта.
  • Фіксований внесок від 2,3 до 3,2% річних.
  • Плаваюча ставка починається від 1,65% річних.
  • Термін, на який надається іпотека, становить від 3 до 15 років.
  • Щомісячний платіж не повинен перевищувати 33% від середнього доходу на місяць.
  • Мінімальний розмір іпотеки складає 500 тисяч євро.
  • Вік особи, що приймає кредитні зобов’язання, не повинен бути старшим 75 років на дату останнього планового платежу іпотеки.

Для укладання договору іпотечного кредитування в Монако необхідно:

  • підтвердити регулярний прибуток, що сприяє погашенню іпотеки;
  • надати офіційну документацію щодо легальності доходів;
  • внести первісний внесок;
  • застрахуватися в Монако у разі хвороби чи смерті;
  • оцінку вартості об’єкта проводить сам банк, або його партнери;
  • надати документи, що підтверджують наявність роботи, сімейний стан та інше.

Процес схвалення іпотечного кредиту

Після вибору нерухомості оформляється первинний договір з продавцем. Далі необхідно внести 10% ціни об’єкта, для підтвердження свого наміру. При відмові від продовження угоди без поважної причини, гроші не повернуть, але у разі несхвалення іпотеки застава відшкодовується повністю.

Для схвалення іпотеки, покупець повинен мати від 30% до 50% ціни нерухомості для оплати початкового внеску.

Підготовляється повний список документації для банку, попередньо обравши страхову компанію. При схваленні іпотеки укладається основний договір з продавцем.

Оцінка об’єкту нерухомості коштує від 1 тисячі євро до 6 тисяч євро. Все залежить від типу нерухомості. Внесок банку за надання іпотечного кредитування нараховується від 0,25 до 1% від загальної суми іпотеки. Послуги нотаріуса за підготовку документів становлять 1% від суми кредиту.

 

Переваги вкладення інвестицій

Нерухомість в Монако – відмінне прибуткове вкладення, на тлі цін, що регулярно збільшуються, і відсутності оподаткування на власність і її перепродаж.

Купівля об’єктів нерухомості в Монако не означає автоматичного отримання посвідки на проживання, але є вагомим аргументом при подачі заяви з інших причин (наприклад, як фінансово забезпечена особа).

Нотаріальний контроль угоди є обов’язковим. Майже 99% угод з нерухомим майном оформлюються через ріелтерські бюро.

Оформлення угоди досить просто і вимагає всього кілька місяців. Усі етапи угоди відбуваються у присутності нотаріуса, який займається реєстрацією власності об’єктів на покупця.

Додаткові витрати виходять від 1,5% до 12,5% від загальної суми нерухомості, все залежить від виду об’єкта та ріелторського агентства, що бере участь у угоді.

Забезпеченим нерезидентам, які відкрили рахунок у банку Монако, надається іпотечний кредит строком до 15 років і всього під 2,3-3,2% річних, а обов’язковий початковий внесок становить від 30% до 50% вартості нерухомості.


Михаил01.06.2022
Foto-2.jpg

1min385

Открытия, прославившие Францию
В современном обществе люди не задумываясь пользуются такими предметами, как электрический утюг, велосипед, карандаш, смотрят кинофильмы, делают фотографии на память, привычно добавляют в салаты майонез…Многие даже не подозревают, что все эти предметы и технологии были открыты и разработаны великими французскими изобретателями.
Магия кино
Знаменитые братья Люмьер, Огюст и Луи, подарили человечеству волшебный мир кинематографа, дали возможность людям расслабиться вечером перед телевизором.
Родиной братьев Люмьер считается Безансон, что расположен на востоке Франции. Позднее вся семья перебралась в Лион, где у главы семейства была собственная фирма, занимающаяся производством фотопластинок. Именно там братья и начали свою работу, позднее создав настоящий собственный фильм. Хотя по образованию Огюст Люмьер был менеджером, а Луи – физиком, это не помешало стать им великими изобретателями.
13.02.1895 г. – патент «кинематографа» братьев Люмьер. Увлекшись «живыми картинками» еще в 1892 году, Огюст и Луи не остановились. И уже 19 марта 1895 года они сняли свой собственный первый в истории фильм. Луи, при помощи брата и его финансов сделал еще несколько небольших, но значимых изобретений. Как ни странно, сами Люмьер не посчитали свое запатентованное детище чем-то важным, решив, что в дальнейшем, у кинематографа нет будущего. Остановив разработки, они распродали патенты.
После успехов кинематографа Луи Люмьер начал работать в направлении цветных фотоснимков. Изобретя в 1903 году новейший и небывалый в истории способ получения цветных снимков, названный «Автохром», Луи смог выпустить его в массовую продажу уже к 1907 году. Почти 30 лет «Автохром» был уникальной возможностью, доступной большинству людей, сделать цветные снимки. Фирма братьев Люмьер была самым основным производителем фотопринадлежностей. Благодаря заслугам, Луи избрали членом Французской Академии Наук в 1919 году. Всего братья сняли порядка 1800 фильмов, некоторые из которых идут не больше одной минуты, и в середине XX века передали их в главный мировой киноархив Парижа – в синематеку.
Освещение и декор
Люстра, значимое открытие Франции, сложно найти осветительный объект удобнее, который способен и озарить комнату и одновременно украсить ее. Верно подобранная люстра, подходящая дизайну и обстановке дома, может поразить, придав привычной обстановке новую великолепную атмосферу и уют, заставив посмотреть на свое жилище совершенно новым взглядом. Ничто не может сравниться с люстрами по многообразию ее видов. Их устанавливают во всех комнатах и помещениях дома. Производят люстры из различных материалов, используя в создании даже драгоценные металлы. Также отделывают их хрусталем, стеклом, разной степени прозрачности и разнообразных оттенков. Порой применяют и ткани, и дерево, и пластмассу, украшая драгоценными камнями, творя красоту и изысканность.
Значение слова «люстра» очень понятно и просто – «освещать», но появилось оно у французов гораздо позже, в XVII столетии. Раньше так называли хрустальные лампы, прикрепленные к потолку, но потом люстрами стали называть все осветительные потолочные объекты. Чтобы увеличить яркость света от огня, начали применять блестящие пластины из металла. Подобные приспособления крепили к стенам, оснащая свечами. Такие осветительные приборы венчались фамильными гербами и вензелями.
Путь наверх
1783 год стал значимым в жизни братьев Монгольфье, они смогли поднять в воздух аэростат на основе горячего воздуха. Годом ранее знаменитый ученый Франции Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд написал о том, что получено конечное доказательство того, что с помощью машущих крыльев невозможно поднять и держать человека в воздухе, как и при применении пустотелых предметов. Так что братья Монгольфье не только показали ошибочность суждений великого математика, но и смогли доказать возможность поднятия человека в воздух и полета.
Впервые воздушный шар подняли в воздух и продемонстрировали 05.06.1783 г. Изобретение братьев было выполнено из льняного полотна, проложенного на бумажную основу и пропитанного квасцами, ниже была прикреплена плетеная корзина. Размер шара был удивителен – 15 метров, вес 200 кило, а объем составлял 2200 куб. метров. По центру корзины располагался проволочный каркас с жаровней, которая подавала горячий воздух для наполнения шара и поднятия в воздух.
Первый запуск воздушного шара проходил без пассажиров, но 21.11.1793 г. появились желающие испытать изобретение братьев, прозванное «монгольфьер». Франсуа д’Арланд и Пилатр де Розье около 30-ти минут парили в воздухе на шаре. А в начале XX века уже устраивались первые воздушные соревнования за кубок. Организатором мероприятия стал известный издатель американской газеты, миллионер Гордон Беннет.

В 30-40-ых годах необычный вид соревнований стал очень популярен в СССР. В Подмосковье был создан поселок Дирижаблестрой, который к настоящему времени превратился в город Долгопрудный, именно там поднимали в воздух примерно на 12000 метров множество газовых аэростатов и дирижаблей, отправляясь в полет до Казахстана и Сибири. Хоть интернациональных соревнований советские пилоты и не посещали, ими были установлены многочисленные рекорды.
Буквы на кончике пальца
В начале января 1809 г. в маленьком городке Франции у трудяги ремесленника и его жены родился ребенок, ставший в будущем великим педагогом Луи Брайльем. Луи было всего три годика, когда он потерял зрение, перенеся глазное воспаление, случившееся от ранения шилом во время помощи своему отцу сапожнику. На десятом году жизни Луи отправили учиться в Королевский институт для незрячих, где он был обучен игре на музыкальных инструментах. 1829 год – Луи Брайль разработал шрифт для незрячих, используя рельефные точки, этот шрифт используется и сейчас всеми странами. Но на этом Брайль не остановился и создал нотопись, чтобы учить незрячих музыке. В 1837 году выпустили книгу, написанную шрифтом Брайля – История Франции. 06.01.1852, на 43-м году жизни смерть забрала тифпедагога, и его похоронили в городке Курве, в котором он и родился. Первой книгой с использованием этого шрифта в России был «Сборник статей для детского чтения, посвященный слепым детям». Он был издан в конце XIX века героиней печатного дела Анной Адлер. Всего было выпущено сто таких сборников.


Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.