Архивы достопримечательности Франции | SLON

Михаил13.06.2022
World___France_Fortress_in_Marseille__France_072030_-1280x960.jpg

1min289

Перед кимось Франція постає законодавицею моди, комусь унікальним гастрономічним світом, а любителів історії – справжнім оплотом Середньовіччя. Вирушаючи до Франції, кожен сам собі вирішує, якою буде мета його подорожі. Якщо це буде паломництво по місцях просочених Середньовіччям, то в першу чергу варто відвідати наведені нижче об’єкти.

 

Легендарна в’язниця. Замок Іф

Багато хто знає, хто такий граф Монте-Крісто і читали про місце його ув’язнення. Прославлений Олександром Дюма Замок Іф існує насправді і розташовується неподалік порту Марселя на Лазурному березі Франції, приблизно за 4 кілометри від лінії берега. Таке похмуре місце зберігає в собі багато таємниць та легенд, що ґрунтуються на реальних історичних подіях.

Гнітючу похмуру атмосферу можна відчути на собі, вирушивши темними коридорами оглядати кам’яні темниці. Уявивши, як ув’язнені відбували тут свої довічні покарання, можна справді жахнутися від їхньої безвиході. Для любителів книг Олександра Дюма – цей замок справжнє занурення у творчість письменника. Переглядаючи дверні таблички в’язниць, можна зустріти імена таких в’язнів як абат Фаріа, граф Монте-Крісто та загадковий бранець у залізній масці. Але в такому похмурому місці є свій куточок природної краси. З вежі замку можна помилуватися небувалими морськими пейзажами, яскравою смугою порту Марселя та чудовими краєвидами на Фріульський архіпелаг.

 

Подорож у Середньовіччя. Каркасон

Старовинне історичне місто Каркассон розташоване у французькій області Лангедок, воно щороку приймає кілька тисяч мандрівників. Сюди з’їжджаються любителі історії та середньовічної атмосфери, здійснюючи паломництво в таке стародавнє місто-музей. Вперше містечко згадується у першому столітті до нашої ери, тоді це село галлів було захоплено військами Риму. Пізніше на зміну прийшли готи заходу. Але й їх вигнав Карл Великий своєю армією. У Середньовіччі Каркассон став графською резиденцією та культурним центром Лангедока. Пізніше, у XII столітті місто було охоплене єрессю катар, поряд з іншими містами Франції. Бажаючи звільнити місто від єретиків, Папа Інокентій III наказав спалити місто та позбавити високого статусу провінції.

Після цих подій Каркассон ще багато разів був пограбований, а в Столітню війну, в 1355 році, Чорний принц Едуард Плантагенет наказав спалити Каркассон вщент. Але щоразу Каркассон відроджувався, немов Фенікс, і тепер є чудово збережене історичне місто, яке оточене парою фортечних стін різних епох: V і XIII століть.

Каркасон поділений на дві частини. Перша – середньовічна – Старе місто, друга – актуальна сьогоднішньому світу – Нове. Прославилося містечко тільки коли на престол зійшов Наполеон III, набувши значної популярності. Місто відновили, зберігши всю середньовічну атмосферу до краплі. Реставрація велася знаменитим архітектором Віолле-ле-Дюком на гроші із державного бюджету. Кожен турист і мандрівник може придбати собі сувенірів, дізнатися потрібну інформацію та придбати карту міста в милому кіоску біля самого входу в Старе місто.

 

Обитель Мон-Сен-Мішель

На острові Мон-Сен-Мішель на початку VIII століття було споруджено однойменне місто-фортецю. Збереження такого дивного місця вражає. Абатство не втратило дух Середньовіччя, виявляючи туристам свою архітектурну унікальність і мальовничу місцевість скелястого острова. Цей об’єкт шедеврального творіння внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Спочатку Мон-Сен-Мішель був притулком ченців, захищаючи їх від набігів норманів-язичників. На початку VIII століття тут заснували абатство та звели каплицю. Три століття на вершині скелі зводили храм і монастир у романському стилі. До XII століття тут з’явилися і фортечні стіни, завдяки яким місто змогло пережити довгу облогу англійців за часів Столітньої війни. Далі доля цього місця змінилася – після подій Великої французької революції фортецю зробили в’язницею політичних в’язнів. Тільки царювання на престолі Наполеона III повернуло Мон-Сен-Мішель народу, визнавши його важливою пам’яткою Франції. У наші дні відвідати скелясте місто можна, проїхавши дамбою, яка з’єднує його з великою землею. Мон-Сен-Мішель має близько 70-ти жителів, не рахуючи ченців у монастирі, тут працює поліція, готель, адміністрація та госпіталь.

 

Римський амфітеатр Німа

На півдні Франції розташувалося стародавнє містечко Нім у провінції Лангедок. У давнину він був центром вольків арейкомійської гілки, що походили з кельтів. У II столітті до нашої ери римські війська захопили місто, перетворивши його на найбільше з провінційних міст Галлії. Наслідуючи римські звичаї, Нім був відбудований і перетворений з варварського притулку на прекрасне античне творіння. Прикладом окультурення Німа є римський амфітеатр, зведений у 60 році до нашої ери.

На сьогоднішній день амфітеатр вважається одним із найважливіших і великих античних творів римлян на французькій землі. У ХІХ столітті його занесли до списку історичних пам’яток державного значення.

Амфітеатр є еліпсом з параметрами 131 метр завдовжки і 101 метр завширшки, а висота – трохи більше 20 метрів. Розміри осей арени становлять 69 та 38 метрів. Дивно, що цей амфітеатр був добре облаштований, мав власний водопровід та каналізаційні відводи, на відміну від подібних античних споруд.

Під час дощів або сильного сонця арену вкривали тентом, натягуючи над трибунами. Також тут розташовувалась власна школа гладіаторів та місця, відведені під утримання диких звірів. Свого часу арена бачила чимало кровопролитних боїв між гладіаторами та лютими тваринами.

Коли Римська імперія впала, видовища подібного роду потрапили під заборону, і амфітеатр перетворили на фортецю. У середні віки його зовсім закинули, залишивши його повільно руйнуватися. Реставрація амфітеатру почалася лише в XVII столітті, а через пару сотень років він знову почав використовуватися майже як раніше – для бою з тваринами. Тільки тепер це стали тореадори, влаштовуючи кориду з биками. Німський амфітеатр пожвавився, поряд із коридою тут почали проводити бичачі біги та інші заходи. Початкова будова амфітеатру була здатна вмістити в собі близько 24 тисяч глядачів, а після завершення реконструкції, це число зменшилося втричі.

 

Папський палац у Авіньйоні

У темні часи Авіньйонського полону XIV століття, коли протягом близько 70-ти років відбувалися сутички між римською релігійною та світською владою, церковникам довелося шукати нового притулку поза Римом. Таким місцем для них стало старовинне місто Авіньйон, розташоване на півдні Франції. Тут вони ґрунтувалися, зміцнилися та збудували Папський палац.

Для тих часів палац виглядав надто розкішним та пафосним. Тут встигли змінити один одного сім Пап, багато з яких були французького походження. Величезний будинок, виконаний у готичному стилі, і зараз велично височить над Авіньйоном. Після того, як релігійним центром католицької церкви знову став Рим, Папський палац загальною площею 15 000 квадратних метрів перейшов у міське надбання. Зараз у його чудових залах проводять різноманітні виставки, концерти та святкові заходи.

 

Шато Шенонсо

У багатій на природну красу долині Луари, неподалік села Шенонсо, височіє прекрасний знаменитий замок Французької Республіки. Побудований він був на початку XV століття, а люди прозвали його “Дамський замок”. Причиною такої дивної назви стало те, що французький король Генріх II зробив подарунок своїй фаворитці – графині Діані де Пуатьє, чудовий замок, у якому він часто її відвідував. За наказом графині замок і найближчі землі були облагороджені з її забаганки та смаку. Було укладено доріжки та клумби, побудовано міст із каменю через річку Шер, а також влаштовано чудовий парк.

Генріх II помер від нещасного випадку на лицарському турнірі, а його дружина Катерина Медічі прогнала з шато Діану, якій на той момент було вже 66 років, і сама залишилася тут жити до своєї смерті. За таку унікальну і немов повітряну архітектуру Шенонсо прозвали «Замком, що ширяє над водою». Зараз він є об’єктом культури, який чудово зберігся, та вражає своїм справжнім оздобленням, яке теж залишилося в чудовому стані. Відвідати замок можна вільно будь-якої пори року.

У залах шато представлені воскові постаті короля, його дружини, фаворитки та багатьох інших. Також можна ознайомитися з оригінальним оздобленням залів та предметами королівського побуту.

 

Шато Шамбор

Французька республіка дуже стара і багата на історію, і більшість має пряме відношення до лицарства. З цим часом тут народилися різноманітні оповіді та легенди. Лицарі Франції були важливою силою багатьох Хрестових походів, заклавши на Близькому Сході багато християнських держав. Багато пам’яток історії, що мають зв’язок із часом лицарів, стоять на землях самої Французької республіки. Одним із таких пам’ятників є шато Шамбор у долині річки Луари. Замок займає друге місце за відвідуваністю туристами, поступаючись тільки знаменитому Лувру.

Замок унікальний тим, що головним його архітектором був великий Леонардо да Вінчі. Цей неповторний творець подарував проекту шато цілих два роки наполегливої ​​роботи. Шамбор будували як мисливську резиденцію короля Франції Франциска I. Замок оточений заповідними лісами, що займають площу понад десять гектарів, що призначалися лише для королівського полювання. Побудований шато в стилі Ренесансу і прикрашений неповторними архітектурними предметами, вигаданими самим да Вінчі. Його роботою стали подвійні сходи та оглядовий майданчик, звідки можна милуватися пишнотою прилеглих до замку територій.

 

Пон-дю-Гар. Найвищий Акведук

В околицях міста Ним знаходиться унікальна будова давньоримських авторів – акведук Пон-дю-Гар. Він є найвищою подібною будовою у світі, яку вдалося зберегти. Побудований був у I столітті, щоб постачати водою провінцію Німа, яка тоді була центром Галлії. Пон-дю-Гар стоїть в ущелині Гордон, що тягнеться на 275 метрів і має висоту 49 метрів.

Навіть сучасні майстри захоплюються точністю розрахунку та якістю роботи такої складної будови. Найбільше вражає техніка будівництва. Акведук має безліч ярусів, з прольотами, що нагадують мережива, і складеними так, що їм не потрібен ніякий розчин, що скріплює. Все тримається за рахунок ідеального припасування всіх кам’яних блоків, завдяки якому акведук зберігся і досі без значних руйнувань. У давнину Пон-дю-Гар використовували французькі громадяни як звичайний пішохідний міст через ущелину Гордон.

 

Палац-музей бургундського вина в Боні

Франція багата як пам’ятники архітектури, а й у безліч музеїв, що представляють національні французькі особливості. Серед таких музеїв знаходиться палац вина, розташований у місті Бон у Бургундському регіоні. Сама провінція давно прославилася своїми винами та стала центром виноробства Франції, тому логічно, що музей вин є саме тут.

Бонський музей вин розташований у палацовому ансамблі, який раніше був резиденцією Бургундських герцогів. Тут туристи можуть ознайомитися з історією виноробства із традиційними особливостями Бургундії.

Тут представлені технічні основи виробництва вин різних марок, обладнання, завдяки якому вино та шикарна колекція бочок і пляшок. Також у музеї можна помилуватися і на витвори мистецтва, виконані у тематиці вин.


Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”.